1. Н - п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень Р - п'ятисот п'ятдесяти (п 'ятдесятьох) п'яти (п'ятьох) гривень Д - п'ятистам п'ятдесяти (п 'ятдесятьом) п'яти (п'ятьом) гривням З - п'ятсот (п 'ятисот) п'ятдесят (п 'ятдесятьох) п'ять (п'ятьох) гривень О - п'ятьмастами (п'ятьомастами) п'ятдесятьма (п 'ятдесятьома) п'ятьма (п 'ятьома) гривнями М - (на) п'ятистах п'ятдесяти (п 'ятдесятьох) п'яти (п 'ятьох) гривнях
2. Н - Вісімсот вісімдесят вісім кілограмів Р - восьмисот вісімдесятьох восьми Д - восьмистам восьмидесяти восьми кілограмам З - вісімсот вісімдесят вісім кілограмів О - восьмистами вісімдесятьма восьмома кілограмами М - (на) восьмистах вісімдесяти (вісімдесятьох) восьми кілограмах
Колись, коли сонце розкидало свої промінчики по землі, у садку росла гарна клумба. І була там єдина, найкрасивіша квітка-фіалка. Завжди, коли хтось проходив біля неї, усміхався. Фіалка завжди вважала, що вона своєю красотою керує усім, що біля неї- водою, сонцем, хмарами. Але, одного разу, про це дізналася вода і дуже образилася на фіалку, бо та не слухала її, що та дає їй життя і красоту. Наступного разу, сонце знову пестило землю своїми променями. Але у цей раз, коли хтось проходив біля клумби ніхто не посміхався. Фіалка вмирала. Вона не знала чому, кого біля неї нема? Глядь, сонце є, хмарки теж, немає тільки водиці. І тільки тоді фіалка зрозуміла, що робила вода для неї. Рослина звала її, звала, а вона не приходила. Квітка, вже давно розчарувавшись, почала помирати. Однак, вона почула, як з весеою пісенкою до неї прямує її подружка-вода. Як тільки вона прийшла, фіалка відчула сили, і стала буяти своєю красотою. Більше вони ніколи не розлучалися, фіалка зрозуміла, що дружба-це найголовніше. Що маючи дружбу, ти маєш все.
вічливість- неввічливий- нечемний
піклування-непіклуватись
тактовність- безтактність
вихованість- невихований