От искры пожар рождается.
Не шути с огнём – можешь сгореть.
Спички не тронь в них огонь.
Маленькая спичка сжигает большой лес и дом.
Спичка – невидимка да огонь – великан.
Впустишь огонь – не потушишь.
Кто с огнём играет, тот в огне сгорает.
У путника должен быть хлеб, а у пастуха огонь.
Умному огонь – тепло, глупому – ожог.
Пожар слезам не верит.
Не трогай огня – не обожжёшь руку.
С огнём не играй, пожар не затевай.
С огнём да водой не поспоришь.
Огонь никогда не насыщается.
Огонь и друг, и враг.
Огонь не вода – охватит, не выплывешь, пожитки не всплывут.
Дым страшнее огня.
От огня убегают, а от дыму задыхаются.
Топор рубит, а огонь с корнем спалит.
Берегись, не ожгись!
Це було восени. Одного разу, ми з класом і з нашею вчителькою зібралися у ліс. Там ми розвели вогонь. Да гралися досхочу. Було дуже багато сухого листя. Ми стрибали в ньому і нам було дуже весело. Але Петрик взяв та підпалив палицю і підніс до сухого листя. Наша вчителька швидко схаменулася і побігла гасити полум'я,тому що сухе листя дуже швидко загорілося. Після цього вона всіх покликала до себе!Ми сіли навколо багаття. Та вчителька розовіла, що не можна гратися з вогнем, тому що можна нашкодити собі, може загинути ліс, якщо вчасно не погасити полум'я. Завдяки нерозумної поведінки Петра ми могли дуже нашкодити лісу і всій природі. Тому не можна гратися зв вогнем, ви зрозуміли,діти? Все діти похитали головами і більше ніколи не гралися з вогнем!
У мене дуже відкрита душа.
Усмішка погасла на її обличчі.