важко бути самотнім, тому усі прагнуть мати друга. тоді постає питання: яким має бути друг?
на мою думку, подруга вже з першої розмови повинна мою увагу, запасти мені в серце. бути ввічливою, щирою, не ображати інших. хлібом і сіллю у нашій дружбі має бути гарне ставлення, цікаві розмови та пригоди, а не одноманітні сірі будні. подруга має бути гостра на язик, але ні в якому разі не обмовляти, говорити що попало. вона повинна чітко висловлювати думки, бути цікавим співрозмовником. про таких говорять: за словом у кишеню не полізе. і, певна річ, повинна бути розумною, начитаною, багато знати, бути як не в тім’я битою. завжди доброю. вміти закотити рукава: не тільки розважатися, а також добре працювати. а головне, щоб наша дружба була міцною та щирою, в неї треба вкласти душу.
ось такою я бачу свою хорошу подругу.
діалоги на тему «українська мова»
3 варіанта
діалог 1
- привіт, оксано!
- привіт, альонко! як ся маєш?
- добре, у мене тепер є справи, тож нудьгувати ніколи! а в тебе?
- міркую, чим би таким зайнятись, цікавим і корисним водночас… вибач, а які це в тебе справи з’явились?
- я навчаю свого двоюрідного брата української мови!
- та не може бути! ти ще сама маленька!
- так, але він молодший від мене. до того ж я добре знаю українську мову і завжди на уроках отримую вищі !
- а твій брат зовсім не знає української мови?
- зовсім! мої дядько та тітка, його батьки, переїхали сюди з білорусі, з міста гомеля, місяць тому. а сашко вивчав в школі лише білоруську мову!
- але ж білоруська мова, здається, схожа з українською?
- це тільки так здається, але насправді слова вимовляються інакше! і орфографія зовсім інша!
- і яким чином ти навчаєш сашка української мови?
- поки що дуже просто. я показую йому предмети та кажу, як вони називаються українською. він повторює, а потім повинен мені скласти речення з цими словами.
- а ти пробувала давати йому читати українські тексти?
- так, але він так кумедно читає, що я не можу втриматися від сміху! начебто хтось узяв та перекрутив усі слова!
- альонко, мені здається, що я можу тобі навчати сашка української мови. у мене є кілька цікавих ідей щодо того, як можна організувати уроки. а також я точно не буду сміятися, коли він стане читати.
- оксанко, я так вдячна тобі! ти собі не уявляєш! мені так потрібна !
- нема за що! ну, я побігла! коли мені до вас прийти?
- можна завтра о п’ятій, сашко якраз буде у нас.
- ну, тоді до зустрічі!
- до зустрічі! ще раз красно тобі дякую! побачимось!
діалог 2
- аню, ти зараз не нічим не зайнята?
- та ні, зараз же перерва! ти хочеш щось спитати, михайлику?
- так, хочу. я бачу в тебе на парті якусь книжку про українську мову. що там такого цікавого?
- в цій книжці перераховані основні види помилок, які люди роблять в українській мові. тобто ті слова, які вони говорять неправильно.
- я щось не зрозумів. як це – говорять неправильно?
- наприклад, я скажу: «він не говорить на українській мові». а правильно буде в такому разі казати: «він не говорить українською мовою». або «він не володіє українською мовою».
- і де ж тут помилка? «на українській мові» - це також правильно. мій батько говорить саме так.
- але ж це діалектна форма, а літературна мова визнає тільки «українською мовою».
- а що ще є в твоїй книзі?
- багато різних прикладів. правильно вживати «торговельний центр» замість «торгівельний», «домагатися успіху» замість «добиватися», «стежити за тобою» замість «слідкувати»…
- слухай, аню, навіщо тобі взагалі ця книжка? чи тобі не все одно, яке слово вживати?
- я вважаю, що людина має користуватися мовою грамотно та літературно.
- аню, мені здається, ти даремно втрачаєш час на цю дурну книжку. може, краще підеш подивишся новий сергієвій i pod? оце справжня річ! прогрес науки! і коштує – ого-го!
- залюбки піду подивлюся, це теж цікаво. але мова мене теж цікавить не менше. до того ж я планую брати участь у всеукраїнському конкурсі з української мови. і мені треба підготуватися.
- ну, якщо ти виграєш за це приз, тоді, може, і є причини сидіти над книгою… але це не для мене! то я пішов! приєднуйся до нас!
- добре, але спершу дочитаю приклад!
діалог 3
- добридень, бабусечко!
- добридень, онучко! як успіхи в школі?
- дуже добре! отримала сьогодні «одинадцять» з української мови!
- а що ви сьогодні вивчали?
- ми читали текст про природу, робили за ним вправи. там розповідалося про ліс, звірів, гриби та ягоди тощо! а як твоє здоров’я, бабусю?
- вже краще, ніж було. ось, бачиш, скляні банки на полиці стоять?
- так, звичайно
- там різноманітне варення, щоб взимку в нас були вітаміни. здоров’я потрібно зміцнювати правильним харчуванням. бачиш, на кожній баночці намальована ягідка?
- так, ось це, наприклад, малина.
- а ось ця ягідка як називається українською мовою?
- я знаю! це полуниця! а це – лісова суниця! а цю ягідку ми якраз сьогодні вивчали – це чорниця!
- так, її вживання дуже корисне для очей… а таку ягідку ти знаєш?
- здається, я бачу калину… а в наступній баночці… як же вона називає клюква…
- не клюква, а журавлина. ви сьогодні не вивчали її?
- ні… але я її запам’ятаю! бабусю, як багато різних смачних ягідок у нас росте! і які гарні слова їх позначають! яка багата наша українська мова!
- добре, дитинко, будеш їсти взимку смачне варення та згадувати багатство рідної мови. а ось цю блакитну ягідку в останній баночці, ти, онучко точно не знаєш. це рідкісна ягідка. називається лохиною. піду приготую нам чаю з варенням. тобі з яким?
- з суничками, будь ласка! я зараз прийду, бабусю!
- чекаю до столу!
