А) Сума чисел дорівнює шістсот п'ятидесяти сіми мільйонам чотириста сімидесяти трьом тисячам сто двадцяти вісьми.
Б) Від дев'ятсот вісімдесят одного мільйона сімсот шістдесят двох тисяч шістсот п'ятдесят чотири відняти вісімдесят сім.
В) Скласти двадцять чотири із чотирьохсот вісмдесяти трьох мільйонів двісті сімидесяти одної тисячі шістсот сімдесяти д'евяти.
Г) Від двохсот дев'яносто чотири відняти шістнадцять.
Д) До шістсот п'ятдесяти семи додати одинадцять.
Е) До трьох тисяч шістсот двадцять одного додати дев'ятсот дев'яносто дев'ять.
Є) До сімсот вісімдесят п'яти додати тридцять один.
ж) 339
Объяснение:
Объяснение:
Звичай оздоблювати жіночу шию можна простежити ще з доісторичних часів. Вже в могилах зі спаленими трупами, що стосуються до т. зв. доримської епохи, в місцях, які були заселені слов’янами, археологи знаходять металеві та мінеральні шийні оздоби у вигляді окремих намистин, або й цілих разків. Одна з таких знахідок трапилася Хвойкові поблизу Києва, а це свідчить про те, що жінки і дочки наших предків уже в той час носили намисто.
В староукраїнських літературних пам’ятках намисто під назвою «бисьръ» або «бисръ» зустрічається вже в Х-му столітті. На території нашої батьківщини в похованнях, що датовані ХІ-м століттям, археологи знаходять срібні або й золоті намистини продовгастої форми; ті намистини виготовлялися з прозорого скла, на поверхню клали срібну або золоту платівку, а потім знову заливали скляною масою. Цей вид намиста був найбільше поширений у княжій Україні-Русі. Бурштинові намистини також не були рідкістю в той час, бо бурштин добувався не тільки на побережжі Балтійського моря, а і в середній течії Дніпра. Із стародавніх намистин княжого періоду відомі ще металеві, характеристичні для Волині, Київщини та Галичини, — це т. зв. намистини минського типу, що мають вигляд малинових ягід.
