Роки йдуть, часи минають. Огляньмося навколо і подумаємо. Мені здається, що зараз ми приділяємо занадто багато уваги речам. Більш, ніж вони на те заслуговують. Де в кого вони стали майже метою життя. Чому це так?
Звичайно, кожному хочеться мати красивий одяг, елегантне взуття, чудову косметику. І цілком природно, що людина прагне гарно одягтися і взагалі чудово виглядати. Але... Існує одне "але" — речі ніколи не повинні посідати чільне місце в нашому житті, тому що у людини є найцінніший скарб — її душа. Я вважаю, що головне у кожного — це його внутрішній світ, його інтереси, знання, вміння.Треба бути цікавою людиною. Для цього — більше читати, відвідувати різні гуртки, мати якесь хобі. І тоді, я сподіваюсь, моя знайома знайде собі справжнього друга.
Отже, я бажаю всім людям душевного багатства. Я хочу, щоб люди робили побільше добрих справ, а не були подібні до горезвісного гоголівського героя Плюшкіна — персонажа "Мертвих душ".
А на подвір'ї ходило курча, що відбилося від квочки. Пташеня жалібно пищало, але замовкло, побачивши кота.
Підійшло курчатко до Мурка тихенько, та й притулилося котику під бік. Тепло курчаті стало, воно й задрімало.
Мурко відчув, що до його боку щось притулилося. Розплющив очі і здивувався, побачивши таке сміливе курча.
Довго дивився Мурко на курча, не знаючи, що йому тепер робити. Налякати йому курча, або не треба, нехай спить собі під теплим боком? Так нічого не вирішив, та й сам міцно заснув.
Вийшла бабуся на ґанок, побачила цю дивну картину і посміхнулася.