Авесні природа пробуджується від зимового сну. Поступово сходить сніг, та земля недовго лишається чорною та голою. Тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава, на деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. На водоймах швидко тане лід. Крига гойдається на воді, доки зовсім не перетвориться на неї. Весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і по ньому швидко пливуть сніжно-білі хмаринки, схожі на тварин - лева, черепаху, різні предмети, навіть обличчя людей. А згодом починається справжня краса. Усюди розпускаються квіти – проліски, фіалки, кульбабки… Весняний сад – це чарівне місце! У дрібних ароматних квіточках стоять дерева, аж здається, що вони закутані в легкий пахучий туман. Особливо мені до душі, коли розквітають персики та груші – їхні квітки рожеві, і вони виділяються з-поміж інших дерев. Звідусіль лунає спів та щебет птахів, які повернулися з далеких країв і тепер, здається, розповідають одне одному про свої пригоди. Навесні все навколо наповнюється кольорами, звуками, запахами, і мені стає весело на душі. Весна в місті завжди починається з того, що прибирають вулиці, висаджують молоді деревця та розбивають клумби в парках, скверах, перед великими магазинами. І люди на вулицях також змінюються. Вони яскраво одягнені, більше гуляють, навіть усміхаються частіше, мабуть, тому що погода радує теплом, світить ласкаве сонце, а головне – не треба одягати важкий одяг і взуття. Весна завжди надихає митців на створення художніх шедеврів. Як добре, що зараз кожен може взяти цифрову камеру та зробити свої чудові знімки весняної краси. Але найголовніше – зберігати весняний настрій у душі цілий рік!
Ярослав народився приблизно 982 року, був другим сином князя Володимира Святославича з династії Рюриковичів від полоцької княжни Рогнеди. В 10 років Володимир відправляє сина зайняти ростовський князівський стіл, а в 1100 — Ярослав став новгородським князем. Наприкінці правління Володимира Великого 1014 року, Ярослав відмовився сплачувати щорічну данину Києву, що становила 2000 гривень, і виступив проти свого батька походом. Під час приготування до походу, Володимир помер. Після смерті свого батька Володимира 26 листопада (день св. Георгія) 1015 року Ярослав Мудрий в жорстокій боротьбі за київський престол розбив війська Святополка біля Любеча і посів київський престол, але 1018 року під натиском польських військ короля Болеслава І, яких взяв собі на до Святополк, мусив покинути Київ і утік до Новгорода. Після остаточної перемоги в битві над річкою Альтою 1019
Київський князь Ярослав Володимирович отримав прізвисько "Мудрий" тому, що під час його правління Київська Русь стала могутньою державою, з якою рахувалися впливові на той час держави Европи. Ярослав Мудрий народився до у 980 році; його батьком був князь Володимир Святославич з династії Рюриковичів, а матір'ю - полоцька княжна Рогнеда.
Київським Великим князем Ярослав Мудрий став в 1019 році після запеклої междоусобної боротьби. Ярослав Володимирович прагнув об’єднати всі землі Русі під своєю владою, тому багато воював та заключав згоди з іншими князями. В 1036 році Ярослав став єдиним володарем Київської Русі, крім князівства Полоцького, де князював його брат Ізяслав.
За часів правління Ярослава Мудрого було засновано багато міст. Деякі з них було названо на його честь: Ярославль на Волзі та Ярославль на річці Сян, що зараз називається Ярослав і знаходиться у Польщі. Християнське ім'я Ярослава Мудрого було Юрій (Георгій), тому місто Юр’їв неподалік від Чудського озера, яке зараз називається Тарту, та місто Гюргів (нині — Біла Церква), засновані Ярославом, теж були названі на його честь.
При Ярославі Мудрому була написана збірка законів "Правда Ярослава", що діяла на території Київської Русі. Її доповнений варіант відомий нам як "Руська Правда". За часів його правління було серед іншого збудовано Софійський собор і створено бібліотеку Софійського собору.
Ярослав укріплював південний кордон Русі, щоб убезпечити державу проти кочовиків. Ярослав остаточно позбавив Київ від загрози нападів племін печенігів.
Дружиною Ярослава була шведська принцеса Інгігерда, яка потім заснувала у Києві перший жіночий монастир. Десять його дітей були одружені з монархами або родичами монархів інших держав, що зміцнило статус Русі на міжнародній арені.
