Після теплого дощику з-за хмаринок швидко визирнуло сонечко, і почало старанно розмальовувати веселку. Подумавши, воно почало з червоної фарби, що асоціювалось у нього з безкраїм полем червоних маків. Сонечко віднайшло початок галявинки, гарно прикрашеної бусинками крапельок, і почало своою роботу. Воно поспішало, тому що знало: на землі всі, мружачись, дивляться на небо і чекають дива. Палітра фарб у сонечка, на цей раз, видалась надзвичайно яскравою, і вже через декілька хвилин, маленькі дітки почали допитливо придивлятись до небесної казки і розповідати дорослим про свою мрію, знайти початок веселкиⒶ.
