Недалеко вже той час, коли я повинна буду обрати свій шлях у житті. Уже зараз я замислююсь над цим і вибір свій уже зробила. Я хочу стати вчителем. Я тільки не вирішила ще — бути вчителем молодших класів чи навчати дітей рідній мові і бути учителем української мови і літератури. Учитель молодших класів — це перший учитель для кожної дитини. Цю людину пам’ятають усе життя. Бо це вона бере дитину за руку і веде в країну Знань. Вона вчить дітей читати, писати, рахувати. А ще навчає правил шкільного життя, спілкування з іншими людьми. У мене завжди виходило спілкуватися з дітьми. Коли я виходжу на вулицю, до мене з усіх кінців збігаються діти різного віку. І з усіма я знаходжу про що поговорити, що порадити. А ще мені подобається рідна мова, така співуча, ніжна. Я багато читаю і мені все одно — російською чи українською. Я однаково розумію обидві. Але мені гірко чути, як іноді різні люди — і мої однокласники, і деякі дорослі — висловлюють презирство та зневагу до моєї рідної мови. Не розуміють вони, навіщо треба вчити українську мову. І часто кажуть таке навіть українці! Як же можна так зневажати себе, свій народ, своє коріння? Адже якщо ми, українці, не будемо самі себе поважати, хто ж інший буде це робити. Рідна мова — то коріння народу. Без коріння всохне рослина, без мови зникне народ. А я цього не хочу! Хочу, щоб люди знали рідну мову, пишались нею і тим, що вони українці. Я їм до ставши вчителем української мови і літератури.
Бог(Господь) прийняв(узяв) душу до себе, віддати Богу душу(духа), піти до Бога, віддати життя, віддавати дух, піти на небо, відправитися на той світ, піти(перейти) на той світ, перенестися(відійти, піти) у вічність, піти у небуття, відійти у довічний сон, представитися на той світ, лягти в сиру землю, гнити в сирій землі, лежати в землі, покритися землею, лежати в могилі, зійти в могилу, зійти в землю, лежати на лаві(столі), лягти вздовж лави(на лаву), лягти в могилу(яму, труну, домовину), біс узяв, дідько взяв, смерть узяла, смерть прибрала(забрала), смерть скосила, Кіндрат схопив, грець ухопив, правець ударив(виправив, напав), лунь ухопив, врізати дуба, дати дуба, дати кики, дати хропки, дух пустити, пуститися духа, дух вийшов(вискочив, грубо випер) з кого/у кого, душа покинула, душа попрощалася(розлучилася) з тілом, кінчати вік, дожити(свого) віку, скінчити дні(життя, шлях), проміряти (свій) шлях, настав(прийшов, ударив) час, прийшов кінець, настав край, приспів час, ноги протягнути(випростати, витягнути), відкинути ратиці(копита, ноги), вискалити зуби, зімкнулися навіки вуста, замовкнути навіки, заплющити очі, піти на слух, з'їсти дутеля, пісок уже їсть, перестати їсти хліб, коржі поїсти, вдягнути дерев'яного бушлата, дерев'яний костюм одягти, розлучитися зі світом(з життям), покинути грішну землю(білий світ), піти(зійти) з цього світу(світа), лишити світ, піти з життя, піти від нас, прощатися з білим світом (з життям), на світі нема, закрився світ Божий, спочити в Бозі, спочити вічним сном, заснути навіки, спочивати непробудним сном, повінчатися з сирою землею, з сивим дідом повінчатись, не м'яти трави, відтоптати ряст.
Одного прохолодного зимового ранку до зайця завiтав його друг кролик. Хоча це й було не сподiвано, але зайчику було приемно, що про нього пiклуються. Зайчик одразу ж почав пригощати свого друга. Вiн вiдкрив банку малинового варення та зробив горячий час, аби кролик трiшечки нагрiвся. Потiм вiн показав своему друговi свiй дiм та комiрчину, де знаходяться всi запаси на сурову зиму. Так як його другу вже час було йти додому зайчик дав кролику баночку солодкого медку. Зайчик пообiцяв кролику обов'язково завiтати до нього у гостi!
