Зробіть синтаксичний аналіз безсполучникових складних речень, поясніть розділові знаки. 1. зайде сонце – катерина по садочку ходить (т. шевченко). 2. холодний розум підказував: злістю не (ю. мушкетик). 3. сльоза жива – із сльози зійшло слово і береже в собі мамине життя (я. гоян). 4. гриміло навкруги – та не гармати. і блискало довкола – не пожежа (і. низовий). 5. на моїм порозі пізня осінь, скоро захурделить вже зима (к. савченко). 6. є гарний звичай у мого народу: вітати друзів хлібом-буханцем (і. савич). 7. будеш сіяти з сумом – вродить печаль (м. стельмах). 8. не тополю високую вітер нагинає, дівчинонька одинока долю зневажає (т. шевченко). 9. гнуться клени ніжними колінами, чорну хмару сріблять голуби (м. рильський). 10. іду знайомими стежками: широкий розділ зустріне мене пшеницями (г. косинка). 11. навколо шептала роса, ширилась аж до трав’яних утаємничених обріїв воля; воля пахла живою вільгістю, міцним настоєм лугових трав і молодого сіна (в. шевчук). 12. глянь: троянди розцвітають у палкій душі моїй… (x. алчевська). 13. поливали доріженьку – вона все куриться (народна творчість). 14. рвонули з місця юнаки: запахла під копитами земля (к. гриневичева). 15. не вертаються три брати – плаче стара мати (народна творчість). 16. у полтаву його привіз поїзд, далі треба було добиратися підводою (г. тютюнник). 17. вовків боятися – у ліс не ходити (народна творчість). 18. незабутнє – забудеться. неможливе – не здійсниться. навіть чисте забрудниться, тільки пісня залишиться (г. чубач).
Звичайно, людина не повинна все життя працювати тільки заради грошей. Але от на Заході (а тепер часто й у нас) студент у вільний від занять час виконує роботу, до якої не лежить душа, щоб оплачувати своє навчання. Так, він працює заради грошей. Але ж і заради того, щоб у майбутньому працювати там, куди його покликало серце. Праця в тій області, до якої є схильності й інтерес, праця за велінням серця і розуму розкриє в людині всі її здібності, таланти, а може, і геніальність. Оцінка такої праці — не менш важлива обставина, ніж визнання її суспільної значимості, користі. І не слід приховувати від себе і навколишніх, що ти хочеш одержувати за свою працю більше грошей. Кожна праця повинна бути оплачена відповідно, інакше людина втрачає стимул до неї. Як здорово, коли робота — це не тільки б добування засобів для існування. Улюблена робота — це так багато для людини! Улюблена — але не безкоштовна.
Гідна оплата праці дає людині можливість не думати постійно про хліб насущний, а зосередитися на підвищенні своєї кваліфікації, на вивченні досвіду колег, зрештою — на підвищенні свого інтелектуального рівня. Це вже справжня творчість у праці. Заради такого задоволення, щастя, радості варто працювати до сьомого поту.
Коли ми чуємо, що країну захлеснуло хабарництво, ми дружно обурюємося. Брати хабарі, як і давати їх, — це аморально, негідно. Але я нещодавно почув, що в лікаря-реаніматора дитячого відділення при пологовому будинку оклад 225 гривень. І не в початківця, а в того, що має за плечима десять років роботи. Від нього, його праці залежить найголовніше — життя немовляти. Я не буду засуджувати цього лікаря, якщо він не відмовиться від добровільної платні за працю від нескінченно вдячних батьків. За вимагання грошей у подібних і інших ситуаціях людський суд суворий. Та й не тільки людський.
І все-таки: заради чого працює людина? Заради того, щоб утримувати себе, свою родину, протриматися, так би мовити, "на плаву", або заради того, щоб реалізувати свої здібності, свої таланти, свої амбіції, навіть своє честолюбство? Я вважаю, що поштовхом, можливо, і є перше, але будь-яка людина все-таки мріє чогось досягти в цьому житті, розкрити свої здібності, показати, що вона не гірша за інших, що вона чогось варта.