1.сергій побачив синичку з пораненим крилом 2. хлопець вагався, чи брати пташку додому 3. бажання перемогло 4. сергій обігрів пташину. 5. батьки похвалили сина складіть твір оповідання за даним планом.
Сергій йшов додому.Він побачив пташку з пораненим крилом.Він довго думав взяти її додому,чи ні.Він подумав"-Якщо я не до й,то вона загине".Він забрав пташку додому.Вилікувавши її відпустив на волю.Його батьки ще довго хвалили за сміливий вчинок.
Основу святкового календаря складав 12-місячний рік. Він був пов'язаний з трьома сонячними фазами: зимовим і літнім сонцестоянням, а також літнім рівноденням. Найхарактернішим атрибутом свят було запалення священного "живого" вогню, який добувався тертям. Християнство прийшло на Русь із Візантії, маючи свої власні традиції й ретельно розроблений культ. Насаджуючи свій літургічний календар подій "священної історії", християнська церква намагалась викорінити "богомерзькі" традиції язичницьких вірувань та обрядів. Цей процес релігійного двоборства затягнувся на довгі століття і не увінчався остаточною перемогою православ'я. І зараз у багатьох дійствах, приурочених церковним святам, можна впізнати пережитки стародавніх язицьких традицій. На Поділлі язичницька обрядовість мала глибоке і міцне коріння. В календарі подолян не було чітких розмежувань між зимовими, весняними, літніми та осінніми сезонами. Кожен з них логічно переходив в наступний, створюючи замкнений цикл вічного кругооберта природи, чергування періодів роботи і відпочинку. Найсприятливішим для селянського дозвілля був зимовий період, особливо насичений різноманітними звичаями та обрядами. Святом, коли "вводиться літо в зиму", на Поділлі вважали Введення (21 листопада за старим стилем). З ціїю датою пов'язано чимало прикмет, прогнозів і магічних звичаїв. Характерним звичаєм Введення був прихід першого відвідувача - "полазника". В основі його лежить "магія першого дня" - віра людей в щасливу або нещасливу прикмету. На Введення не заходила першою до хати жінка або дівчина - це могло принести нещасття. Проте візит чоловіка обіцяв щастя і добробут. "Магії першого дня" дотримувались і в інші свята (на Миколи (6 грудня), на Ганни (9 грудня) та на Різдво (25 грудня)).
- Добридень, бабусечко! - Добридень, онучко! Як успіхи в школі? - Дуже добре! Отримала сьогодні «одинадцять» з української мови! - А що ви сьогодні вивчали? - Ми читали текст про природу, робили за ним вправи. Там розповідалося про ліс, звірів, гриби та ягоди тощо! А як твоє здоров’я, бабусю? - Вже краще, ніж було. Ось, бачиш, скляні банки на полиці стоять? - Так, звичайно - Там різноманітне варення, щоб взимку в нас були вітаміни. Здоров’я потрібно зміцнювати правильним харчуванням. Бачиш, на кожній баночці намальована ягідка? - Так, ось це, наприклад, малина. - А ось ця ягідка як називається українською мовою? - Я знаю! Це полуниця! А це – лісова суниця! А цю ягідку ми якраз сьогодні вивчали – це чорниця! - Так, її вживання дуже корисне для очей… А таку ягідку ти знаєш? - Здається, я бачу калину… А в наступній баночці… Як же вона називається?... Клюква… - Не клюква, а журавлина. Ви сьогодні не вивчали її? - Ні… Але я її запам’ятаю! Бабусю, як багато різних смачних ягідок у нас росте! І які гарні слова їх позначають! Яка багата наша українська мова! - Добре, дитинко, будеш їсти взимку смачне варення та згадувати багатство рідної мови. А ось цю блакитну ягідку в останній баночці, ти, онучко точно не знаєш. Це рідкісна ягідка. Називається лохиною. Піду приготую нам чаю з варенням. Тобі з яким? - З суничками, будь ласка! Я зараз прийду, бабусю! - Чекаю до столу!
