Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.
Не дивись на чоловіка, а на його діло.
Коли б свині крила, вона б і небо зрила.
Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
Хто багато робив, той і багато знає.
Хто в роботі, той і в турботі.
Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
Хто робить кревно, той ходить певно.
Хто що вміє, то і сіє.
Хто що знає, тим і хліб заробляє.
Хто землю удобряє, тому й земля повертає.
Дай землі, то й вона тобі дасть.
Хто хоче збирати — мусить добре засівати.
Або ви, куме, їжте борщ, а я буду м'ясо, а ні, то я буду м'ясо, а ви борщ.
Нагадай козі смерть, то вона мекатиме, аж поки здохне.
Хоч сади свиню на піл, вона однак ноги на стіл.
Розкажи курці, а вона всій вулиці.
От вам Лука: рукавиці в кишені, а він їх шука.
Ото ткач: нитка рветься, а він в плач!
Гарно ти граєш, та танцювати неохота!
Мовчи сяка, бо й ти така.
Ой, піч моя, піч! Коли б я на тобі, а ти на коні, — славний би козак був з мене.
Що йому біда зробить, як він сам — біда.
Пошануй одежину раз, а вона тебе пошанує десять раз.
Вона ні до танцю, ні до ружанцю.
Він Бога лає, а Бог його зберігає .
Застав дурня Богу молитися він і лоба розіб'є
Як ми до людей, так і люди до нас.
Глухий глухого не спитає, чому він недочуває.
Якби сліпий очі мав, то він би усе знав.
Бабині сльози чим більше спиняй, тим більше вони ллються.
Гречана каша хвалилась, ніби вона з коров'ячим маслом родилась.
Сало, сало, щоб ти пропало: три дні косив, три рази вкусив.
Вона за ним сохне, а він і не охне.
