-Привет Вася!
-Привет Семён!
-Как дела?
-Хорошо
-Что с тобой происходило за неделю?
-У понедельник я купил бабушке лекарство.
У вторник я сходил в магазин и купил продукты бабушке.
У среду маме приготовить обед.
У четверг другу с домашним заданием.
У пятницу накормил собаку.
У субботу пас гусей.
У воскресенье погулял с собакой.
-Класс.
-А что ты Вася делал неделю?
-У понедельник накормил кота.
У вторник купил дедушке лекарство.
У среду бабушке приготовить ужин.
У четверг посуду помыл
У пятницу помыл машину мамину.
У субботу маме с уборкой.
У воскресенье сходил по продукты.
-Прикольно
-О смотри там тети кошелек упал.
-Вижу,пошли
-Давай бежим
-Вот держите кошелек
мальчики
-Нет за что
-Пока Вася!
-Пока Семён!
Багато людей з великим задоволенням допомагають дітям і абсолютно незаслужено залишають без уваги людей похилого віку. Психологи пояснюють це побоюванням старості - вона у свідомості молодих людей асоціюється з чимось негативним. Ось вони і намагаються не помічати проблем літніх, щоб свідомо віддалити себе від «страшної» старості, щоб не бачити, що може статися з ними через кілька десятків років. Страждають від цього і самі люди похилого віку - вони відчувають себе непотрібними, практично ізгоями - і це для них гірше, ніж бідність і хвороби.
Объяснение:
Струменіла дорога,
Далеч у жадібні очі текла.
Не просто ступали -
Співали ноги,
І тиша музику берегла.
Як він ішов!
Зачарований світом,
Натхненно і мудро творив ходу -
Так нові планети грядуть на орбіти
З шаленою радістю на виду!
З шаленим щастям і сміхом гарячим,
З гімном вулканним без музики й слів!
Як він ішов!
І ніхто не бачив,
І ніхто від краси не зомлів.
В землю полускану втюпився кожен,
Очі в пилюці бездумно волік…
Раптом -
Шепіт поміж перехожих:
- Що там?
- Спіткнувсь чоловік…
Одні співчували йому убого,
Інші не втримались докорять:
- Треба дивитись ото під ноги,
Так можна голову потерять…
Трохи в футбола пограли словами,
Обсмакували чужу біду.
А він знову йшов.
І дивився прямо.
І знову
Натхненно творив ходу!