Не слід розуміти під висловом «рідна земля» тільки землю як ділянку грунту чи частку суходолу. Це поняття набагато ширше та глибше.
Рідна земля відчуває кожного з нас, живить своєю силою. У давньогрецькій міфології родоначальницею всього живого вважалася богиня Землі — Гея. Чимало ритуалів різних народів світу в давні часи було присвячено богам і духам землі. Саме їм приписувалась найбільша сила і вплив на людину.
Я вважаю, що рідна земля справді чинить особливий вплив на кожного з нас. Навіть на чужині вона нагадує про себе, часто з’являючись у снах. Такі ностальгічні почуття відомі всім людям, і залежно від того, звідки вони родом, їм сняться берізки чи тополі, степи чи луки, сніги чи піски тощо, адже рідна земля в усіх своя. У багатьох народів прийнято, від’їжджаючи надовго в інший край, брати із собою жменю рідної землі, щоб вона нагадувала про батьківщину і слугувала оберегом.
Тісно пов’язані з рідною землею й наші спогади про дитинство. У когось воно пройшло в селі, хтось виріс у місті, але згадки саме про ці місця найприємніші для людини в будь-якому віці.
Зі словами «рідна земля» тісно пов’язане й поняття «батьківський дім». Тепло рідної домівки зігріває за сотні кілометрів. Чимало поетів, композиторів і художників присвятили цій темі свої твори, зокрема Б. Лепкий («Журавлі»), П. Загребельний («Роксола-на»).
Часто рідну землю називають другою матір’ю, яка також годує своїх дітей, дає їм своє тепло і турботу. Та, на жаль, не всі розуміють, що про свою другу матір також потрібно піклуватися.
Отже, рідна земля — надзвичайно містке поняття, яке потребує глибокого осмислення та свідомого ставлення.
1)Дерево — ім., означає предмет; поч. ф. — дерево; неіст., заг.; с. р., Н. в., одн.; II відм., тв. гр.; підмет. 2)Ріка — імен., самост. змін. част. мови; ріка, заг., неіст., ж. р., Н. в., одн., І відм., тв. гр., підмет 3)Стільця – іменник, поч.ф. – стілець, заг. назва, неістота, змінний, назва предмета, конкретне поняття, однина, чол. рід, родов. відмінок, ІІ відміна, м’яка група, додаток. 4)Пісню—ім., п.ф.—пісня, неіст., заг., ж.р., одн., Зн.в., І в., додаток. 5)НЕДОЛЯ:1)відповідає на питання"що?" 2)жіночий рід,неістота,однина 3)Називний відмінок 4) Перша відміна;мяка група
Моя бабуся Я люблю свою бабусю, і всі віхідні дні провожду з нею.Бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними очима.Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні.Вони вказують на те, що раніше вона була красунею.Особливо мені подобаються ії очі . В ії погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. її голубі очі випромінювали тепло і щирість навіть тоді, коли бабуся гнівалась. Коли б я не приїхав (або не приїхала, це вибираеш ти), на бабусі була біленька зусточка.Бабуся знає багато казок, і мені подобається слузати її тизу неквапливу оповідь.Ось така вона, моя люба бабуся.
Не слід розуміти під висловом «рідна земля» тільки землю як ділянку грунту чи частку суходолу. Це поняття набагато ширше та глибше.
Рідна земля відчуває кожного з нас, живить своєю силою. У давньогрецькій міфології родоначальницею всього живого вважалася богиня Землі — Гея. Чимало ритуалів різних народів світу в давні часи було присвячено богам і духам землі. Саме їм приписувалась найбільша сила і вплив на людину.
Я вважаю, що рідна земля справді чинить особливий вплив на кожного з нас. Навіть на чужині вона нагадує про себе, часто з’являючись у снах. Такі ностальгічні почуття відомі всім людям, і залежно від того, звідки вони родом, їм сняться берізки чи тополі, степи чи луки, сніги чи піски тощо, адже рідна земля в усіх своя. У багатьох народів прийнято, від’їжджаючи надовго в інший край, брати із собою жменю рідної землі, щоб вона нагадувала про батьківщину і слугувала оберегом.
Тісно пов’язані з рідною землею й наші спогади про дитинство. У когось воно пройшло в селі, хтось виріс у місті, але згадки саме про ці місця найприємніші для людини в будь-якому віці.
Зі словами «рідна земля» тісно пов’язане й поняття «батьківський дім». Тепло рідної домівки зігріває за сотні кілометрів. Чимало поетів, композиторів і художників присвятили цій темі свої твори, зокрема Б. Лепкий («Журавлі»), П. Загребельний («Роксола-на»).
Часто рідну землю називають другою матір’ю, яка також годує своїх дітей, дає їм своє тепло і турботу. Та, на жаль, не всі розуміють, що про свою другу матір також потрібно піклуватися.
Отже, рідна земля — надзвичайно містке поняття, яке потребує глибокого осмислення та свідомого ставлення.