Немає нічого гарнішого, ніж весняний ліс. Він світлий та радісний. Навесні лісові дерева та кущі надягають нове вбрання. Свіже зелене листя знову шелестить на гілках. Земля під деревами вкривається травичкою та м'яким мохом. Все в лісі оновлюється навесні. Білі берізки, наприклад, прикрашаються пахучими «сережками». Навіть вічнозелені сосни та ялини в похмурому бору не лишаються осторонь від весни. Вони змінюють свою темну глицю на молоду, світлу та ніжну. По стовбурах дерев біжать свіжі соки, оновлюється навіть кора. Яскраве весняне сонце освітлює стовбури, вони неначе теж світяться бурштиновим світлом. Це час, коли можна акуратно набрати в березовому гаю цілющого соку. Оживають лісові комашки, жучки, сонечка, джмелі. Розцвітають перші лісові квіти. Спочатку на мокрій землі з'являються білі проліски. А потім - жовті та фіолетові крокуси. З кожним днем в лісі все більше квітів: примули, медунки, незабудки, дзвіночки, конвалії, дикі нарциси, дикі тюльпани! Комахи метушаться над ними, збирають перший нектар. Десь в барлозі прокидається ведмідь. З далеких країн повертаються перелітні птахи. Вони наповнюють ліс своїми голосами. Навесні лісові птахи заливисто співають, виводячи дивовижні трелі. Особливо чудово співає весняними ночами маленька сіра пташка - соловей. Трохи пізніше птахи в'ють гнізда, щоб вивести влітку пташенят. Весна - це час, коли вся лісова природа радіє сонцю та теплу!
Кожна людина по-своєму унікальна та прекрасна. І потрібно любити себе такими, якими створила нас природа. Проте у кожного є негативні риси характеру. Деякі люди помічають такі риси в собі й тому хочуть зміниться на краще. Я хотів би стати більш цілеспрямованим та працьовитим. Інколи, коли я приходжу додому, мені дуже хочеться подивитися телевізор. Тому я недостатньо часу проводжу за навчанням через бажання насолоджуватись та лінь. Я це усвідомлюю і намагаюсь змінити. Інколи в характері мені не вистачає впевненості, заважає сором’язливість. Я обов’язково намагатимусь працювати над собою. І прийде день, коли я позбавлюсь сором’язливості та ліні. Тоді я буду наполегливою й товариською людиною.
На моїй батьківщині дуже багато різноманітних традицій. Одна з них-хліб і сіль. Жінки в родині пекли величезну хлібину, часто прикрашали різними візерунками, а зверху клали сіль. Потім це підносили довгоочікуваному гостю або просто шанованій людині. В українській родині головний завжди чоловік, який повинен захищати і годувати свою сім'ю. Часто в будинках можна зустріти рушник, прикрашений найяскравішими нитками і квітами. Раніше господині іноді змагалися в тому, чий же рушник краще. Пізніше їх розвішували по всьому будинку, а ще рушник, на якому зображені червоні маки, мати дова синові, коли він йшов на війну або створював власну сім'ю. (прости, больше не помню) )
Все в лісі оновлюється навесні. Білі берізки, наприклад, прикрашаються пахучими «сережками». Навіть вічнозелені сосни та ялини в похмурому бору не лишаються осторонь від весни. Вони змінюють свою темну глицю на молоду, світлу та ніжну. По стовбурах дерев біжать свіжі соки, оновлюється навіть кора. Яскраве весняне сонце освітлює стовбури, вони неначе теж світяться бурштиновим світлом. Це час, коли можна акуратно набрати в березовому гаю цілющого соку.
Оживають лісові комашки, жучки, сонечка, джмелі. Розцвітають перші лісові квіти. Спочатку на мокрій землі з'являються білі проліски. А потім - жовті та фіолетові крокуси. З кожним днем в лісі все більше квітів: примули, медунки, незабудки, дзвіночки, конвалії, дикі нарциси, дикі тюльпани! Комахи метушаться над ними, збирають перший нектар.
Десь в барлозі прокидається ведмідь. З далеких країн повертаються перелітні птахи. Вони наповнюють ліс своїми голосами. Навесні лісові птахи заливисто співають, виводячи дивовижні трелі. Особливо чудово співає весняними ночами маленька сіра пташка - соловей. Трохи пізніше птахи в'ють гнізда, щоб вивести влітку пташенят.
Весна - це час, коли вся лісова природа радіє сонцю та теплу!