Відповідь:
У кожної людини є своя улюблена пора року. Я не люблю холодну й злу зиму, весняну сльоту та літню спеку. Цілий рік я чекаю настання своєї улюбленої пори року — золотої красуні-осені.
Варто тільки вийти на вулицю, як відразу хочеться вдихнути на повні груди непередаваний запах опалого листя. Іноді, приїхавши в село, можна вловити запах від багаття з зібраної сухої трави та листя. Мені здається, ніякі духи не зрівняються з цим ароматом.
Вранці вже холодно, але вдень повітря прогрівається. В повітрі літають павутинки та іскряться в променях. Сонечко ділиться з нами своїми останніми теплими та ласкавими промінчиками.
Осіння природа дивовижна! Навколо гарно та затишно. Ось за що я люблю осінь!
Пояснення:
Я повністю згодна із твердженням До. Фішера: «Роби радість іншим! І ти побачиш, що радість радує». У реальному житті теж завжди існують люди, готові поділитися радістю із іншими. Даруючи її навколишньому світу, смердоті і сам отримують натомість добро, любов й теплі усмішки
І мене надзвичайно тішить тієї факт, що таких людей чимало на нашому білому світі. Вони є. Вони живуть поряд з нами Я теж люблю дарувати людям відчуття, хоча б миттєве, радості, бо я — людина-веселка, людина-свято. Кажу для інших, живу для інших, усміхаюся до зовсім не знайомих Мені людей. І із того моя душа наповнюється радістю... Отже, радість, щастя навколо з'явдяютьея тоді, коли ми сам намагаємося «так просто» дарувати свою усмішку, свій літній настрій й добро тім, хто живе поряд з нами.
