Объяснение:
Обов'язки - це дуже відповідальна справа. Якщо у тебе є обов'язки - це значить, що тобі довірили якусь важливу справу, яку ти обов'язково маєш виконати.
Наприклад, у мене мої домашні обов'язки - це мити посуд, до мамі з бабусею готувати їжу, витирати пил і багато інших. А ще в мене є шкільні обов'язки. До них входить: гарно вчитися , не відволікатися на уроках, уважно слухати вчителя і не бігати на перерві.
Я вважаю, що мати обов'язки це дуже добре, бо це значить, що тобі довіряють і можуть на тебе покластися.
Федько - головний герой оповідання Володимира Винниченка. Він був хлопцем-розбишакою, яких часто можна зустріти у наших дворах. Його батьки були бідними. Часто підкреслювали, що і Федько "мужичиня". Просили, щоб не водився з Толиком - сином господаря, у котрих вони винаймали квартиру.
Федько виділявся серед ровесників неабиякою силою, був задиракою та полюбляв битися, адже завжди виходив переможцем. І одівався відповідно: «картуз набакир,... чуб йому стирчком виліз з-під картуза, очі хутко бігають» та ходив «руки в кишені,..., не поспішає, ... навіть груди підставляє, так наче йому тільки того й хочеться, щоб його вдарили каменем».
На початку твору не хочеться схвалювати Федька, адже він часто ображає своїх друзів. Але згодом читач розуміє, що перше враження неточне. Федько добрий, адже віддає змія і свої нитки. Він вигадливий, повний енергії і сили, сміливий та спритний. Сусідських хлопцям цікаво з ним. З кожної наступної сторінки починаєш захоплюватися Федьком, його правдивістю та відданістю друзям. Хоч хлопець часто спокушає до бешкетних витівок господарського сина Толика, але терпляче зносить покарання, «за ремінь не сердиться, ... розуміє, що так і треба». Перейти річку по кризі намірився Федько. Всі друзі із захопленням і переживанням гали за витівкою. Вони вірили в нього, бо були переконані у його спритності, передбачливості та сміливості. Те, що тільки один Федько кинувся на порятунок Толі, свідчить про товариськість, співчуття, героїзм героя.
Трагічний випадок на річці показав усім справжнього Федька – надійного друга та відважного рятівника.
Спершу про традиційну роль вишитої сорочки, як звичайного одягу. Досить часто вона використовується як святковий одяг з нагоди якоїсь події, наприклад, все більше людей полюбляють зустрічати в ній свій день народження, не кажучи вже про такі традиційні християнські свята як Пасха, Різдво і Трійця. Деякі люди замовляють собі вишиту сорочку саме до якогось свята і надалі вдягають її час від часу саме на свята. Вишиванка як щоденний одяг поки не користується великою популярністю, хоча окремі особи використовують її і таким чином.
Все частіше вишиті сорочки вдягають на весілля: як власне, так і чуже. І якщо для чужого весілля використовується переважно вже готова сорочка, то ті, хто зважуються одягнути її на власне, підходять до цього досить серйозно: розробляють дизайн, підбирають розміри, замовляють вишивку за кілька місяців до події. Все більшої популярності набувають весілля в національному стилі, тоді вже виготовляється цілий національний костюм, а не лише сорочка, як його елемент.
Та це все варіанти традиційного застосування вишиванки, тим часом як новий час пропонує інші цікаві нагоди для того, щоб одягнути таку сорочку.
Мабуть, найбільшу кількість людей у вишиванках можна побачити на День Незалежності, 24 серпня. В цей день в багатьох містах відбувають заходи, так чи інакше пов’язані з вишиванками. Зокрема, в 2006 році в Рівному понад 3000 людей, одягнутих в вишиті сорочки, зібралося на центральному майдані. А в Луцьку в 2007 році відбулась акція «Українська вишиванка» , на якій було встановлено рекорд – найбільша кількість людей в Україні, одягнутих в вишиванки. Одночасно зібралося 3086 осіб, які вишикувались у формі тризуба на Театральному майдані. Наступного року акція повторилась, цього разу учасники в вишиванках вишикували слово «Луцьк» , хоча і не досягли минулорічного рекорду. Цікавим методом вирішили підтримати національні традиції в Рівному та Івано-Франківську – відповідно, в 2007 та 2008 році: на День Незалежності міська рада зробила безкоштовним проїзд для всіх пасажирів в національному одязі.
Але події, пов’язані з вишиванками, відбуваються не лише на Західній Україні. 24 серпня 2008 року мистецька акція, яка називалася Ніч Незалежності, відбувалася в торговельному центрі “Арена-Сіті” в Києві. Серед дорогих магазинів, казино та ресторанів у самому центрі Києва відбулися народні гуляння, обов’язковим атрибутом яких, своєрідним дрес-кодом, стала вишиванка. Свою мистецьку акцію організатори цього дійства протиставили офіційним урочистостям до Дня Незалежності та традиційним концертам на площах гав за гуляннями і Президент Віктор Ющенко з сім’єю. «Ніч Незалежності» складалась з двох частин – концерту українських співаків та гуртів і after party. Була спеціально підібрана музична програма, у якій звучали як патріотичні, так і ліричні твори у виконанні гуртів «Перкалаба» , «Піккардійська терція» , «Гайдамаки» , «Тартак» , «Плач Єремії», «Мертвий Півень» , «O.Torvald» та Віктора Морозова. Після концерту відомі ді-джеї запропонували свої ультрасучасні клубні версії найкращих українських пісень і мелодій 50-60-70 років.
Події, пов’язані з вишиванками, відбуваються не лише на день Незалежності. Так, в Тернополі вже два роки підряд відбувається всеукраїнський фестиваль «Цвіт вишиванки» , в якому представники майже всіх регіонів України, представляють на сцені самобутність національного вбрання своїх місцевостей. Представники різних областей пояснюють, що властиво вишитим сорочкам саме у їхньому краї, а гості фестивалю мають можливість оглянути і придбати прикрашений вишивкою одяг. ..