9. Помилково узгоджено числівник з іменником у рядку *
А семеро козенят , троє медсестер (три медсестри)
10. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку *
В двадцять хвилин сьомої (двадцять хвилин на сьому)
11.Правильну відмінкову форму числівника сто вісімдесят сім наведено в рядку *
А Р. в. ста вісімдесяти семи
12.У всіх дієсловах у ІІ особі однини пишеться в закінченні и в рядку
А сидіти, бігти, спати (сидиш, біжиш, спиш)
13. У всіх дієсловах на місці пропущених букв потрібно писати букву Е або Є в рядку *
Б грієшся, пишеш, бажаєте
14.Букву Е слід писати в усіх особових закінченнях дієслів у рядку *
В станеш, вийдеш, зустрінеш
1) сприймання на слух та розуміння усного мовлення - аудіювання;
б словотворення, унаслідок якого відбувається об'єднання скорочених основ, скорочених і повних основ, а також утворення простого похідного слова шляхом довільного скорочення твірної одиниці - абревіація;
б утворення похідних слів і граматичних форм (відмінка, числа тощо) у ряді мов (тюркських, монгольських, фіно-угорських та ін.) приєднанням до коренів чи не-змінюваних основ спеціальних префіксів або часток, що мають самостійне і постійне значення - аглютинація;
4) афіксальна морфема, що виникла внаслідок поєднання двох самостійних морфем і членується на дві морфеми - вільну і зв'язану - біморфема;
5) віддієслівне утворення - девербатив;
6) втрата префіксальної морфеми в слові при творенні від нього похідного, що гається в оказіональному словотворенні - депрефіксація;
7) словозмінний афікс, що виражає у словоформах української мови граматичне значення відмінка,роду, числа, особи, часу а також реляційне значення, тобто синтаксичне відношення слова до інших слів у реченні та словосполученні - закінчення;
8) Морфема без самостійного значення, що розташована між основою і словотворчою чи граматичною морфемою і виступає в ролі формального засобу їх поєднання - інтерфікс;
9) процес відтворення письмового тексту чи усного вислову засобами іншої мови; результат цього процесу - переклад.
10) значний за обсягом документ, призначений для усного виголошення, який обов’язково містить певні висновки і пропозиції - доповідь.
