Кожна людина має в житті свою мету. У більшості вона одна – знайти своє кохання. Та ми часто не помічаємо, що самі будуємо перешкоди на шляху досягнення цілі. Ви запитаєте як? Та людина просто починає гнатися за порожньою зовнішністю, а не за багатою душею. Нині ми гаємо і таку проблему, що батьки молодих людей із заможних родин аж ніяк не хочуть чути про одруження своєї доньки хлопцем із незаможної родини. Виходить у стосунках кохання не головне ?
Видатна письменниця Ольга Кобилянська у своєму творі «Земля» піднімає одвічну проблему засудження батьками кохання молодих людей із різних, за грошовим статусом, сімей. Івоніка Федорчук хоче одружити свого старшого сина з нелюбою йому Парасинкою тільки тому, що їхні наділи «граничать між собою, становлять одну рівнину, їх сила однакова». Але Михайло йде на конфлікт з батьками, бо дійсно кохає Анну, не зважаючи на те, що вона бідна наймичка. Покохавши бідну дівчину Михайло готовий зректися навіть спадкової землі і податися в місто з коханою, якщо батьки не дадуть їм благословення. Неможливо також оминути талановиту комедію Івана Карпенко-Карого «Хазяїн». По при висміювання людської пристрасті до збагачення автор також звертається до проблеми кохання за розрахунком. Усі помисли Пузиря спрямовані на одержання прибутків, і він дає фальшиву згоду на шлюб своєї доньки Соні і вчителя Калиновича, лише заради власної вигоди. У питаннях кохання і шлюбу Соня сміливо й рішуче відстоює своє право на щастя. Вона обрала собі нареченого, не через гроші (звичайний вчитель – небагатий), а за покликом серця. І вона згодна вийти за нього заміж, навіть коли батько не дасть на це дозволу. Отже, кохання – це світле почуття, що для декого стає сенсом життя, і дійсно, у стосунках воно найголовніше: люди ладні віддати всі багатства і статки, заради того, щоб бут з коханою людною.
Тоню охоплює лихоманкове збудження, дріж, трепет, що це вони з Віталиком аж куди добулися, одні-однісінькі опинились на цьому острівку, як робінзони, де їх оточує химерне залізне бескеття. (О. Г.)
Це складне, складнопідрядне речення з кількома підрядними. Головне речення (прочитується): Її охоплює лихоманкове збудження, дріж, трепет.
Перше підрядне речення — ...що це вони з Віталиком аж куди добулися, одні-однісінькі опинились на цьому острівку — стосується головного речення в цілому і має причинове підрядне значення. Сполучник що тут не типовий для приєднання обставинного підрядного причинового речення.
Друге підрядне речення — де їх оточує химерне залізне бескеття — має подвійну залежність від головного, бо воно може координуватися двома питаннями опинилися де? і на острові якому?, тобто підрядне речення нібито може бути чи обставинним місця, чи означальним; більше граматичних підстав вважати його означальним, бо дієслово опинилися вимагає свого поширення обставиною на острові, а до неї ужито означення — підрядне речення.
Граматична схема речення така:
Контекстуальні перифрази-добрий,щирий товариш