У школі №123 було свято останнього дзвоника. Всі діти з гарним настроєм гають за веселою подією,особливо першачки. Їм так цікаво. Чорно-біла гамма одягу знов наповнила шкільне подвір`я. Починаються шкільні будні,щасливого першого вересня!
Кожного дня ми йдемо людними вулицями, бачимо тисячі облич, з телевізору дивляться на нас якісь незнайомці, з радіо чуємо нові голоси. Та чи хтось з них для нас щось значить? Чи думаємо про них? А може настати такий момент, що один з цих мільйонів незнайомих людей може стати найдорожчим скарбом у світі, радістю, надійним плечем. Це просто неймовірне диво, яке відбувається загадково: хтось раптово стає другом. А хто ж він друг, справжній друг? Багатий, що подарує цінні подарунки чи пригостить якимось делікатесом? Освічений "знайка" який виправить всі мовленнєві помилки і "загрузить" інформацією? Ні? А хто тоді? На мою думку , справжній друг - це людина. Перш за все це людина. І власне вона має і людські якості - не зрадить, не оббреше, підставить плече і подасть руку у важку хвилину.
Питальні 1)коли ти зробиш є завдання? 2)ти бачив колись білку? 3)ти не бачив мого гаманця? 4)ти коли небудь тримав в руках мавпочку? 5)чому ти не помив посуд? cпонукальні 1)зроби завдання 2)напиши твір про весну 3)помий посуд,бо сьогодні твоя черга 4)вчись добре,щоб стати розумною людиною 5)зроби уроки,і піісля того сідай за комп розповідні 1)я согодні побачив білочку на дереві 2)я получив за є завдання 12 3)у мене сьогодні конкурс,сподіваюсь,що я виграю 4)я сьогодні себе добре вів,за це мені дали калач 5)мені 13 років(або скоко тебе)
