Я розмовляю українською мовою. Вона ж об’єднує нас, українців. Адже кожна мова ідентифікує свій народ серед родини народів планети. Також українська мова - мова моїх предків, вона рідна для мене. Вона звучить у рідній оселі, так мене навчили батьки. Я спілкуюся нею з людьми, що мене оточують. Вона милозвучна і образна. Також мені дуже подобається українська пісня. Не хочу засмічувати мову поганими словами. Без мови нема народу, а я не мислю себе без України. Ось тому я розмовляю українською мовою.
1. У поточній кваліфікації в ЧС-2018 Роналду забив вже 9 голів, /випереджаючи поляка Роберта Левандовскі на 2 м'ячі/. 2. Максимум, що ми наразі можемо – це дивитися на Європу і дивуватися її високій культурі, /попутно нарікаючи/, мовляв, от свого часу Русь задавала тон, а тепер колись немита Європа вибилася в законодавці. 3. І чи можливе таке «виведення», бо та складова, /від Шевченка починаючи/, тяжка ноша українського письменника.
Речення з дієприкметниковими зворотами
4. У будь-якій завеликій спільноті люди стають масою, однак Європа сильна тим, що там утворився культурний простір, /просочений тою мірою егоїзму/, яка вимагає кожний з класів невідступно тягти на себе ковдру. 5. На такому благодатному полі, /щедро угноєному терором та словесною чехардою ідеології/, дуже легко узурпувати владу.
Без мови нема народу, а я не мислю себе без України. Ось тому я розмовляю українською мовою.