Дрібні (прикметник) осінні (прикметник) дищики (іменник) зовсім (прислівник) не (прийменник) схожі (прикметник) на (прийменник) літні (прикметник) грози (іменник)
Біля нашого дому дуже багато рослин. Багато квітів, кущів, дерев. Але найбiльше мени подобаэться одна рослина , я її сама вирощюю -це фасоль. Я дуже добре за нею доглядаю, кожного ранку поливаю ii. Ще кожної неділі я кидаю туди трішки удобрiння. Також у нас у дворі з'явився дикий виноград. Тато зробив для нього дерев'яну споруду щоб виноград вився. а через неділю виходячи із дому я побачила що дерев'яної споруди вже майже не видно виноград майже повністю заполонив її. Тому я думаю що у нас в Україні дуже прекрасна природа. Бережіть її люди!
Людина все найдорожче увічнює у слові. З давніх-давен використовують слово не просто так, воно показує культуру народу уславлює націю. Подумати лише: із маленького слова народжується могутня мова. Безперечно, вона бере свій початок зі слова мати - найголовнішого й найріднішого в житті кожного. Для когось багатство - це гроші чи майно, для інших рідна мова. Ми повинні збагачувати мову ,плекати її ,як мати своє дитя. Недарма кажуть: пташок упізнають по піснях а людей по слову. Найкращий б дібратися до серця людини - сказати щось прекрасне. А образиш- не чекай у відповідь доброго слова. Адже слово не горобець- вилетить не спіймаєш. Треба берегти слово у великій українській мові, як наші діди та прадіди. А не любиш рідного слова ,святих звуків дитинства- не заслуговуєш на ім’я людини!
