Якщо коротко то прийменник не на які питання не відповідає.Прийменник- це службова частина мови, що виступає разом з відмінковою формою іменника, займенника або числівника для вираження залежності її від інших слів у словосполученні Прийменники не мають самостійного лексичного значення, тому членами речення не виступають. Належачи до іменників, числівників, займенників, вони входять до складу другорядних членів речення.Прийменником називається службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників (або займенників) служить для вираження підрядних зв'язків між словами в реченні. Приклади прийменників:первинні: без, у, в, від, для, по, через, при, над, під, до, з, із, за ;вторинні: задля, з-під, із-за, поза, щодо;утворені від інших частин мови: близько, внаслідок, після, поруч, перед, протягом, під час, з до у зв'язку, завдяки, незважаючи на тощо.Прийменники поєднуються з іменниками (або займенниками), причому деякі з них поєднуються тільки з одним відмінком) (без, до, крізь, про,), деякі — з двома (над, перед, під, ), а то й з трьома (в, з, за ').Правопис прийменників в російській та українській мовах є вельми подібним і, як правило, великих ускладнень під час перекладу не викликає. Зверніть увагу:можливе сплутування прийменників з префіксами, наприклад: без дороги — бездоріжжя, попід вікнами — попідвіконню, з боку друзів — збоку, з початку місяця — спочатку;складні прийменники, утворені з до прийменника з (із), пишуться через дефіс, наприклад: з-за, з-над, з-поза, з-під, з-попід, з-серед;
Мы часто обращаемся к людям с разными Никогда не откажут в если вместе с обращением мы скажем и "волшебные" слова. Это слова вежливости. Почему же они волшебные? Если сказать:"Дай мне карандаш!" - это звучит как приказ. Ну, кто же захочет, чтоб ему приказывали? А если вставить "волшебное" слово? - "Дай мне будь любезен, дай мне карандаш!" - то кто же откажет в такой И благодарить всегда тоже надо - говорить " ", желать здоровья - "здравствуйте", добра - "доброе утро", "доброго пути", "доброй ночи". Вежливые слова говорят о нашей воспитанности, об отношении к людям. У вежливого человека всегда больше друзей, ему с большей охотой в трудной ситуации, больше доверяют. Недаром гласит пословица:"Кто с добром ходит да тёплым словом просит, тому бог да судьба удачу носит".
