Українська мова: Твір мініатюра на тему слова- це теж вчинки

Твір мініатюра на тему слова- це теж вчинки

👇

Ответ:

shurakonstantinova

04.06.2022

Кожне слово це як птиця! Когось воно ранить, а комусь приносить радість! Якщо ти сказав погане слово,треба вибачитися, бо інакше на тебе теж будуть казати такі слова.Є різні випадки і думки.А найголовніше те, що треба берегти слово! Бо якщо його не зберегти воно втрате свою милозвучність. Але слова - це теж вчинки! Сказав погане слово - і воно когось образило! Тому треба обережно говорити щоб не образити іншого. Як у прислів ї гостре словечко - коле сердечко!

4,6(14 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

hyyyser

04.06.2022

Мета: - домогтися засвоєння учнями правил правопису НЕ з дієприкметниками;
- сформувати уміння правильно писати Не з дієприкметниками;
- збагачувати словник школярів дієприкметниками;
- вчити дітей орієнтуватися в ситуації спілкування;
- формувати уміння будувати діалог розгорнутими, поширеними реченнями, додержуватись правильного інтонування речень;
- виховувати культуру спілкування.
Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ
І. Орг. момент.
ІІ. Повідомлення теми уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Завдання до учнів: пригадайте, як пишеться НЕ з різними частинами мови.

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Робота з підручником: розгляд таблиці «Написання НЕ з дієприкметниками» (7; стор. 50).
2. Тренувальні вправи.
Прочитати, пояснити написання НЕ з дієприкметниками.
Увійшов я в сінечки, а сінечки не метені. Увійшов я в світлицю, а світлиця не топлена, діжка хліба не мішана. Лука негребена схожа на дівку нечесану. Де багато господинь, там хата не метена і каша не варена. Не хвалися піччю в нетопленій хаті.
Народна творчість.
Диктант з коментуванням.
Я часто ночами пригадую знов дитинства сполохану казку вам, мамо, за вічну любов і щедру незміряну ласку. Схилялось над ліжком привітне чоло, дрімали натомлені оч вам, мамо, за Ваше тепло і довгі недоспані ночі. Дитинства не жду я із вирію знов, не вернеш і мамину казку Вам, мамо, за вічну любов і всю неоплачену ласку вам, літа, за хліб і сіль, за радість і невиплаканий біль.
З творів Д.Луценка.
Подані фразеологізми ввести до самостійно складених речень (усно). Якими частинами мови (особливими формами ) є виділені слова? Пояснити написання не.

Ділити шкуру невбитого ведмедя. Йому закон не писаний. Незбагненними шляхами (Незбагненна мудрість).
3. Розвиток зв’язного мовлення. Складання діалогів на задану тему, але для різних ситуацій спілкування.
Пояснення вчителя.
- Для спілкування, тобто ведення діалогу, важливо встановити контакт зі співрозмовником. Є правила, дотримання яких під час спілкування зближує людей.
- Запишемо ці правила. Що б ви додали до них?
Правила спілкування
1. Звучання власного імені завжди приємне людині.
2. Посмішка на обличчі – ознака позитивного налаштування співрозмовника.
3. Комплімент, «золоті слова» поліпшують стосунки.
4. Не поспішай говорити, поспішай слухати.
5. Криком дуба не зрубаєш. (З нар. творчості)
Практична вправа «Умій слухати співрозмовника»
Робота в парах (розподіл учнів – як сидять за партами).
1. Поверніться обличчям один до одного і протягом двох хвилин розповідайте по черзі про дієприкметник усе, що знаєте.
2. Тепер кожен перекаже те, що почув від співрозмовника.(2 хв.)
3. Обговорення: Чого бракувало вам, коли ви говорили? Що для вас було легшим: розповідати, слухати, переказувати? А що важче?
4. Висновки: що ви вже вмієте, чого ще треба вам навчитися?
Практикум. Тренувальні вправи у складанні діалогів на тему «Вивчення дієприкметника»:
А) Для учнів з низьким рівнем знань: складіть діалог за поданою першою реплікою:
- Бабусю, ми учора на уроці української мови розглядали тему «Дієприкметник».
Б) Для учнів з середнім рівнем знань: складіть діалог відповідно до мовленнєвої ситуації: спілкування з однолітками на перерві .
В) Для учнів з достатнім рівнем знань: доповнити діалог розкриттям мовленнєвої ситуації – спілкування з учителем на додатковому занятті.

V. Закріплення набутих знань.
1. Поясніть правопис не з дієприкметниками: немовлених, неприречену, нерозтрачену, ненароджених, нерозгадану, не чекали, необпалену – звертати увагу на пояснювальні слова.
2. Творче завдання. Напишіть привітання своїм рідним, використовуючи дієприкметники з НЕ.

4,6(47 оценок)

Ответ:

Лиза221100

04.06.2022

Хлопці знітилися. Обом стало соромно. Вони швидко вийшли з хати.

- Що будемо робити, Антоне?

- Не знаю. Я б зараз під землю провалився від сорому...

Вони сіли під старою розлогою грушею, колись бабуся з її плодів варила таке смачне варення ...

- А кому ти продав ікону?

- Опанасовичу ... В нього магазин є з всякою старовиною...Але вже стільки часу минуло...Та й грошей нема.

- Треба шукати ікону! А гроші я знаю в кого можна позичити. Бабусі недовго ще з нами бути...

Хлопці встали і попрямували до дороги.

В крамниці, звичайно, ікони не було. Опанасович сказав, що продав її якійсь старій жінці. А хто вона така - він не знає. Сказав лише, що бачив її кілька разів на базарі - вона продавала сир, молоко, масло... Хлопці вхопилися за це і попрямували до місцевого ринку, хоч надії було мало. Роман вже встиг позичити гроші в свого друга, аби лиш бабусю відшукати... Хлопці йшли поміж торгових рядів і вдивлялися в селянські обличчя. Аж раптом Роман почув як його кличе Антон. Брат стояв біля старенької бабусі перед якою був розкладений її нехитрий товар: сир, молоко, масло. Хлопці з надією дивилися на бабусю...

- Діти, ви щось хочете купити? - запитала бабуся.

- Ні. - першим отямився Антон. - Це ви купили ікону в Опанасовича десь півроку тому?

- Так, я. А що таке?

Хлопці чесно розповіли про все, що трапилося...Бабуся дивилася на хлопців. Антон стояв блідий, йому було страшенно соромно, він хотів зірватися з місця і тікати, але не міг і поворухнутися...

- То ви хочете, щоб я її вам повернула?

- Продали, - вихопився Роман.

- У нас є гроші, навіть, більше, ніж ви за неї заплатили.

- Я ікон не продаю. - відмовила стара жінка.

В обох похололо на серці - "Не продасть!".

- Ми вас просимо, будь ласка! Скажіть свою ціну!

- Я ж сказала - я не продаю ікон. Я вам її віддам, але ви мені обоє рік допомагатимете влітку. Домовилися?

- Так - так! - зраділи обоє.

Троє вийшло з ринку і попрямували за місто.

Коли брати опинилися в хаті бабусі Ганни, то стали і завмерли на порозі. З усіх кутків на них дивилися Святі Обличчя. В кімнаті було до 50 ікон.