Объяснение:
Твір «Мої захоплення»
У світі навколо нас багато всього цікавого та захоплюючого. Кожен може знайти собі щось до душі. Захоплення людини – це те, що вона робить не тому, що треба, а тому, що їй це подобається. Існує багато речей, які викликають у мене інтерес, проте серед них я хочу виділити малювання простим олівцем та катання на велосипеді.
Малювати я ніколи не вчився. Просто з дитинства в мене добре виходило перемальовувати фігури та обличчя улюблених героїв з мультфільмів та коміксів, а пізніше – обличчя людей з фотографій. Згодом мені стали купувати різні книжки з малювання. Я тренувався малювати на різні теми, проте мені досі цікавіше за все робити портрети простим олівцем. Я малюю не з натури, а з фотографій – сімейних та журнальних. Мені подобається, що під час малювання я залишаюся сам та можу сконцентруватися на тому, що роблю. Цікаво, що хоча це кропіткий, енергоємний процес, поки малюю, я дійсно відпочиваю. Зараз я викладаю фото своїх робіт в інтернет. Мені приємно, коли в мене виходить гарний малюнок, який подобається іншим людям. Гадаю, коли в мене буде більше вільного часу, я піду вчитися до художньої школи, щоб розвивати свої здібності.
Інше моє захоплення – катання на велосипеді – з’явилося в мене зовсім нещодавно. Я познайомився з гуртом людей, які влаштовують разом велосипедні прогулянки по живописних місцях на вихідних. Серед них і дорослі, і діти. Минулих вихідних ми разом виїжджали за місто до річки, це приблизно десять кілометрів. Там ми влаштували пікнік, відпочили та повернулися додому також на велосипедах. Це було досить фізично виснажливо для мене, початківця. Та мені дуже хотілося, щоб мій відпочинок був активним, бо дуже багато часу я проводжу, сидячи за уроками та навіть малюючи. Тому їзда на велосипеді мені дуже підходить, а те, що я катаюся в компанії друзів, робить це заняття ще цікавішим.
Коли в мене з’явилися мої захоплення, кожен мій день став цікавим. Мені легше даються домашні справи та уроки, бо я з нетерпінням чекаю можливості присвятити час своїм захопленням. Мені ніколи не сумно, а в голові постійно безліч творчих ідей. На мою думку, кожна людина має знайти для себе такі заняття, які дозволяють їй одночасно розвивати свої здібності, відпочивати, приємно проводити час та знайомитися з цікавими людьми.
Ми завжди маємо в кишені жменьку різних
монеток. Кишеньковий метал – так
називають іноді металеві гроші. Історія монет сягає 27 століть. Перші з
них, викарбувані з міді, а пізніше – із золота, були виготовлені у
стародавньому Китаї. Там їх виливали не круглими, а у вигляді різних невеликих
предметів.
Монети стали платіжним засобом близько
700 року до нашої ери у Греції. Виготовленням монет займалася держава. Монети
виготовлялися з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс)
та зворотню (реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). Справа виготовлення
монет була відносно простою. Спочатку плавили метал та виготовляли з нього
круглі диски, а потім на них наносили карбування.
Слово «монета» - це одно з імен
давньоримської богині Юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові
знаки.
Одночасно з появою монет з*явилися й ті,
хто ці монети підробляв. На мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла.
Цей вид злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна
кара. Підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали
правильної форма, а карбування наносилось не дуже чітко. Тоді й
виник засіб перевірити – чи справжня монета. Гострим ножем зрізався краєчок
диска, і тоді можна було виявити підробку.
Карбування монет було державною справою.
Випуск кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя.
У 1792 році при розкопках у Києві була
знайдена перша давньоруська монета. Це була срібна монета часів князя Ярослава
Мудрого, яка так і називалася – «срібник».
Тепер монети виробляють із різних
сплавів міді, нікелю, алюмінію. Монета була й залишається платіжним засобом,
хоча в наш час її витісняють паперові або й взагалі віртуальні гроші.
Монети часто слугують амулетами, є
звичай залишати «на щастя» монетку з першої зарплати, кинути її у море, щоб іще
колись повернутись на улюблене місце. Але пам*ятаймо: Золота вистачить на всіх, але любов дістанеться лише
найсміливішим!
