Людина все найдорожче увічнює у слові. З давніх-давен використовують слово не просто так, воно показує культуру народу уславлює націю. Подумати лише: із маленького слова народжується могутня мова. Безперечно, вона бере свій початок зі слова мати - найголовнішого й найріднішого в житті кожного. Для когось багатство - це гроші чи майно, для інших рідна мова. Ми повинні збагачувати мову ,плекати її ,як мати своє дитя. Недарма кажуть: пташок упізнають по піснях а людей по слову. Найкращий б дібратися до серця людини - сказати щось прекрасне. А образиш- не чекай у відповідь доброго слова. Адже слово не горобець- вилетить не спіймаєш. Треба берегти слово у великій українській мові, як наші діди та прадіди. А не любиш рідного слова ,святих звуків дитинства- не заслуговуєш на ім’я людини!
Біля нашого дому дуже багато рослин. Багато квітів, кущів, дерев. Але найбiльше мени подобаэться одна рослина , я її сама вирощюю -це фасоль. Я дуже добре за нею доглядаю, кожного ранку поливаю ii. Ще кожної неділі я кидаю туди трішки удобрiння. Також у нас у дворі з'явився дикий виноград. Тато зробив для нього дерев'яну споруду щоб виноград вився. а через неділю виходячи із дому я побачила що дерев'яної споруди вже майже не видно виноград майже повністю заполонив її. Тому я думаю що у нас в Україні дуже прекрасна природа. Бережіть її люди!
2. і мої подруги захоплюються його поемами.