Частки з іншими словами в реченні пишуться по-різному: найчастіше — окремо, рідше — через дефіс або разом.
Окремо від інших слів пишеться переважна більшість часток: зробив би, принеси ж, адже ж, як же бути, ось як, он куди, тільки так.
Проте в складі сполучників та інших часток вони не виділяються як частки і пишуться разом: адже, отже, аякже, таж, тож, отож, атож, теж, авжеж, щоб, якби, мовби, немовби, ніби, неначеб, неначебто, немовбито, нібито, тобто, цебто', але: коли б, коли б то, хоч би, але ж, бо ж, або ж, адже ж, отже ж.
Частки ось і он пишуться разом лише в словах осьде і онде. Але залежно від вимови їх можна писати й окремо: ось де, он де.
Через дефіс пишуться частки -бо, -но, підсилювально-видільні -то, -от, -таки, словотвірні хтозна-, бозна-, казна-, чортзна-, будь-, -небудь, невідь-, іншомовна екс-: спухай-бо, принеси-ио, який-бо ти, тільки-но, якби-то, тому-то, отак-то, все-таки, зробив-таки, хтозна-коли, казна-хто, будь-який, сшьки-небудь, невідь-звідки, екс-чемпіон, екс-президент.
Проте ці частки пишуться окремо:
а) якщо між часткою і словом є інше слово: казна-хто —казна з ким, будь-що — будь про що, принеси ж бо, якби
ж то, все ж таки;
б) якщо частка таки стоїть перед словом, яке вона підсилює: таки зробив, таки моя правда (але: моя-таки
правда).
пишуться частки аби-, де-, -сь, ні-, ані-, чи-, як-, чим-, що- з будь-якою частиною мови: абиякий, дехто, ко лись, ніщо, нізвідки, аніскільки, анітрохи, чималий, якнайкраще, якраз, чимдалі, чимскоріш, щоправда, щодуху, щоразу, іцо-року, щодо.
Проте ці частки пишуться окремо:
а) якщо між часткою й словом є інше слово: абихто — аби до кого, дещо — де про що, ніхто — ні з ким, щогодини —
що дві години, щодня — що другого дня, щодень — що не день, щодо — що ж до;
б) якщо частка що стоїть після слова, до якого вона відноситься: тільки що, поки що, дарма що, хіба що, ледве що.
Крім того, слід мати на увазі, що є три різні частки то:
а) вказівна — пишеться окремо: Дівчинка, видимо, сама захотіла переконатися, чи то справді так, і заляпала бо
сими ніжками по долівці (Григорій Тютюнник);
б) підсилювальна — пишеться, як правило, через дефіс:
Отакий-то Перебендя, старий та химерний! Заспіває весільної, а на журбу зверне (Т. Шевченко);
в) словотвірна — пишеться разом: Кажуть, начебто араби перші вміли робити дзиґарі (М. Коцюбинський).
Про написання частки не з іменниками, прикметниками, дієсловами та прислівниками див. відповідні частини мови.
З числівниками, займенниками, прийменниками, сполуч никами, вигуками частка не пишеться окремо: не десять, не перший, не я, не наш, не весь, не цей, не при людях, не для слави, не без успіхів, не щоб до не ах який.
Але не пишеться разом у прийменнику незважаючи на і з займенниками неабиякий, неабихто.
Уже скоро почнеться літо. Мої плани і мрії на нього надзвичайно великі та цікаві.
По-перше, я б хотів(ла) почати займатися спортом, наприклад, аеробікою чи плаванням.
По-друге, я хочу почати вивчати нову мову, адже знання різноманітних мов ніколи не буває лишнім.
По-третє, моїм бажанням на літо було б поїхати на Чорне море. Я завжди мріяв(ла) про це, особливо після весняного карантину.
Моєю головною мрією на літо стала мета удосконалення себе як особистості. Я планую і маю бажання читати багато книг, вивчати вірші (можливо, навіть спробувати написати власі), ходити в театри та опери.
Але, звісно ж, ще одна мрія, це приділити багато уваги своїм близьким. Я сподіваюся на те, що літом я максимально часто буду проводити з ними свій вільний час.
Літо це моя найулюбленіша пора року, для здійснення своїх заповідних мрій.
Коля и Саша были большими друзьями и учились в одном классе. Коля не очень любил учиться, но особенно ему не нравилось делать уроки. Однажды задали очень много уроков, но делать их совсем не хотелось. Коля стал думать, как можно избавиться от этого нудного занятия, но так, чтобы это осталось безнаказанным. Тут пришёл Саша и сказал, что он уже всё сделал и теперь пойдёт гулять на улицу. Коля очень расстроился: ему тоже хотелось играть во дворе с ребятами. Саша решил выручить друга и сказал, что даст ему списать. На уроке Колю вызвали к доске и учитель стал задавать мальчику вопросы по домашнему заданию, но он не знал, что ответить. Учитель понял, что он не готов к уроку и поставил двойку. Так Саша оказал Коле медвежью услугу.