у мене є 5 улюблених занять. кожному я намагаюся приділити час . всі вони, так чи інакше, сприяють моєму розвитку, як особистості , і приносять величезне задоволення. хочеться сподіватися, що не тільки я отримую користь, але хтось ще.
по-перше , це прогулянки з моїм псом малюком. незважаючи на ім’я, собака вище мене ростом (якщо стане на задні лапи) і з потужним торсом. ми підібрали його на вулиці, коли він маленьким щеням замерзав на морозі. поки шукали йому господарів, самі прив’язалися до пса, адже він виявився розумним, відданим і веселим.
по-друге, я займаюся програмуванням. сюди багато чого входить, наприклад, поглиблене вивчення ійської мови і освоєння культури роботи, а ще потрібен серйозний підхід до дослідження такого пристрою, як комп’ютер, його можливостей, схем набору різних комбінацій клавіш.
це цілий світ, мистецтво, побудова розумових процесів на рівні високих технологій, коли чітко відстежується хід міркувань від причини до слідства. але іноді здається, що присутня деяка частка чаклунства, коли не тямиш ще, як діє схема, але слідуючи їй, приходиш до неймовірно простого рішення.
третє заняття, яке мені дуже подобається – рослинництво. звичайно, причина, по якій я захоплююся цією наукою, не прогодувати всю сім’ю, всю країну або весь світ. просто мені дуже цікавий сам процес вирощування культур. коли з одного маленького насіннячка виходить ціле дерево або кущ, на якому ростуть плоди, що можна їсти. дивно, як це відбувається! особливо, усвідомлюючи, що на все це можна впливати, приносячи користь чи шкоду.
Окремо пишуться:
1. Усі частки, які творять форми слів або надають різних смислових, модальних та емоційно-експресивних відтінків:
а) частки хай, нехай, за до яких творяться форми наказового нехай заспіває, хай не розбудить;
б) частка би(б), за до якої утворюється форма умовного дієслів: спочив би, прийшла б;
в) частка же(ж), яка відіграє підсилювано-видільну роль: знайшов же;
г) частки то, це, які у складі речення мають значення вка-зівності: Мова й історія — то ж єдине ціле, один кровообіг, тож і відроджувати їх маємо одночасно
. Частка що у сполученнях дарма що, тільки що, хіба що, що ж до. .
3. Частка то в експресивних сполучниках що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.
Через дефіс пишуться:
1. Частка бо, но, то, от, таки, коли вони виділяють значення окремої о слова: пиши-бо, якось-то, як-то, дістав-таки.
Примітки: 1. Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: хто б то, скільки ж то.
2. Якщо частка таки стоїть перед словом, до якого відноситься, вона пишеться окремо: таки намалював, таки зрозумів.
2. Частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна- в складі займенників та прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-який, хтозна-скільки.
Примітка. Якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь із ким.
Разом пишуться:
1. Частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся(-сь) у складі будь-якої частини мови: абиколи, абихто, деякі, декуди, чимало, щодня, якнайбільше, колись, будуватися(сь), кудись.
Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де на якому, ні з якими.
2. Частки би(б), же(ж), то у складі інших часток і сполучників: немовбито, тобто, якби, мовби.
Життя як океан - не за день перепливеш.