Повідомлення про шишкаря Люди називають шишкаря — папугою хвойних лісів. Частка правди в цьому є. На деревах він поводиться дуже спритно: повисає головою вниз, тримаючись за шишку, іноді відкушує її і забирає на інше дерево, не витягуючи насіння. Шишкар літає швидко, хвилеподібно, видаючи при цьому заклик «кип, кип». Голос у нього гучний. Опустившись на землю, птах поводиться незграбно і пересувається насилу. На відміну від всіх інших північних птахів шишкар виводить пташенят взимку, коли на хвойних деревах багато шишок із зрілими насінням. Головний гніздовий період — січень-квітень. З огляду на холодну пору року, шишкар будує гніздо грунтовно. Його стінки досягають товщини до 3 см. У такому житлі добре зберігається тепло. Гніздо завжди знаходиться високо на хвойному дереві, біля стовбура або в сплетінні крайніх гілок. Будує його тільки самка з гілочок хвойних порід, стебел, моху, лишайника і м’яких корінців. Самець супроводжує самку, коли вона збирає будівельний матеріал. В гнізді з’являється зазвичай 3-4 зеленуватих яйця з рідкісними червоно-коричневими плямами. Самка з гнізда нікуди не відлучається. Їжею її забезпечує самець. Такий розподіл обов’язків триває кілька днів після появи на світ пташенят. Пізніше самка годується самостійно, і батьки разом годують потомство. Вигодовують вони своїх пташенят не комахами, як більшість зерноїдних птахів, а подрібненими насінням. Пташенята вилітають з гнізда через два тижні, але довгий час залишаються разом з батьками, а потім приєднуються до інших сімей. Основне місце проживання шишкарів — ялинові і ялицеві ліси, так як птах харчується, як правило, тільки насінням шишок, і це відбилося на будові її дзьоба. Кінці у верхній і нижній частинах дзьоба у шишкар перехрещуються і утворюють свого роду інструмент, що дозволяє птахові легко витягувати насіння з шишок ялини, модрини та навіть сосни. В горах птиці зустрічаються біля самого кордону лісів. Часом місця, де птахів було багато, раптом порожніють. Якщо урожай шишок багатший внизу, птахи швидко спускаються з гір. Під час неврожаю в лісах на півночі і північному сході величезні зграї шишкарів заповнюють Європу, з’являючись скрізь, де знаходять хоч трохи корму.
Найважливіше, що є у кожної людини – це її близькі. На мою думку, сім’я – це найбільший скарб. Я вважаю, що кожен повинен її берегти.По – перше, коли ми приходимо у світ, наші батьки роблять все, для того, щоб ми росли здоровими і щасливими. Тому, що рідні найбільше люблять нас. Підтвердженням цього є те, що вони роблять для благополуччя і радості дітей: навчають ходити, розмовляти, ведуть в садочок та до школи, хочуть, щоб ми були чесними, добрими і справедливими, вкладають частинку своєї душі.По – друге, коли малюки виростають, завжди повертаються у рідний дім. Це засвідчує, що куди б життя не закинуло, і ким би ми не стали, батько й ненька завжди раді нас бачити.Прикладом для мене є моя сім’я. Я виросла у цілковитій любові та щасті. Батьки та сестра – найрідніші для мене. Щоб не трапилось, ці люди завжди готові підтримати, дати мудру пораду. Вони – мій скарб, який хочеться оберігати, який є найцінніший.Звідси можна зробити висновок, що сім'я – скарб кожної людини. Варто пам’ятати про це. Бо найщиріші, найдобріші люди у нашому житті – батьки, брати і сестри та родичі – наша любов.
Яблуко від яблуні не далеко падає