Історія-дуже цікавий предмет. Вивчаючи його ми можемо дізнатися про минуле нашого народу, про перемоги, досядження знаменитих людей. Вивчаючи історію ми можемо зазирнути в минуле, дізнатися теперішнє і передбачити (як це можливо) майбутнє. Історія-це мій найолюбленіший предмет, адже знання до мені в подальшому розвитку...
У кожної людини є своя улюблена книга, яку він перечитує, уривки з якої пам’ятає напам’ять, героями якої захоплюється і прагне їм наслідувати. Моєю улюбленою книгою є «Гаррі Потер і філософський камінь». Читання цієї книги занурила мене в незвичайний казковий фантастичний світ. При читанні книги мені було цікаво гати за змінами нашого світу, бачити, що він може бути зовсім іншим, переплітатися і об’єднувати в собі інші світи.
Мною була прочитана маса книг, однак ця книга, що оповідає про маленького чарівника, справила найбільше враження. Твір відрізняється захоплюючим сюжетом, в якому автор знайомить читача зі школою чарівників. При читанні казок в дитинстві ми зустрічалися з чарівниками, однак тоді ми не знали, де їх вчать і звідки беруться їх дивовижні здібності, а виявляється, все просто — вони навчаються помахом чарівної палички в школі. І школа ця дуже незвичайна, вона одночасно таємнича і небезпечна. З початком читання цієї книги, мені вже важко було відірватися від неї, навіть вночі хотілося читати й читати. Прочитавши один раз, відразу захотілося перечитати ще раз.
У книзі «Гаррі Потер і філософський камінь» мені вдалося познайомитися з захоплюючим світом і незвичайними персонажами. Так хочеться хоч на один день потрапити в цю школу, де викладаються уроки чарівництва, вчителі здатні перетворюватися на тварин і птахів, а учні можуть творити дива.
Ця книга — втілення людської фантазії, які у кожного свої. Кому не хочеться хоч на хвилинку відчути себе справжнім чарівником? Напевно, це можливо лише в дитинстві, коли світ фантазії так тісно переплітається з реальним. Тому книга про Гаррі Поттера, хлопчика-чарівника, так популярна і є улюбленою, для багатьох людей, які вміють бачити незвичайне у звичайних речах.
Улюблені справи на дозвіллі Улюблених справ у мене дуже багато. Я іноді замислююся: невже життя буває нецікавим? Ніколи б не повірив, якби не приклад з мого життя. У мене є знайомий Юра, у якого постійно поганий настрій, а улюблена його фраза - "Ох, як же нудно!". Я думаю, що це все через його безбарвне життя, яке складається із відвідування школи і повернення додому. У мене все навпаки. Я просто не маю часу сумувати. То я граю з друзями у футбол, то допомагаю мамі у приготуванні вечері, уявляючи себе вправним кухарем на флоті, або вступаю у двобій з математикою... Справ, які приносять задоволення, у мене багато! Особливе місце посідають справи, пов'язані з Рексом. Колись, ще у 3-му класі, мені на день народження подарували маленьке чотириноге створіння, якому я дав прізвисько Реке. Ми відразу стали найкращими друзями. Відтоді у мене з'явилася улюблена справа - гуляти з Рексом. Я дуже люблю гати за моїм маленьким другом. Я так багато знаю про нього - улюблені страви, звички, характер, - що, якби попросили розповісти про Рекса, я не зупинився б. А ще одним з найулюбленіших занять є відвідування гуртка юних туристів. Із цим загадковим світом я познайомився лише у минулому році, але скільки всього встиг дізнатися і навчитися. Тепер я не загублюся у незнайомій місцевості! А ще є, як я їх називаю, сезонні улюблені справи. Наприклад, кожного літа я їжджу до моїх дідуся і бабусі, які живуть у селі, недалеко від нашого міста. Мені подобається там усе: і бабусині пахучі пиріжки, і годування поросяток, і копання картоплі всією великою | родиною. А особливо - розмови з дідусем. За ними час стікає непомітно, й інколи бабусі доводиться розганяти нас по ліжках, бо вже за північ. Багато ще чого я можу зарахувати до моїх улюблених справ, але головне те, що вони у мене є.
