Шкфдливі звички-це шлях у безодню.
-Привіт,Андрій!Ти чув новину?Миколу батьки спіймали на палінні,так він тепер наказаний:цілий тиждень з дому не вийде.
-Привіт.Чув.І чого це вони на нього так розсердилися?Зараз кожен другий школяр палить.Може Микола вважає,що з цигаркою він виглядає дорослим.
Дурник.То нехай собі палить,коли порозумнішає-то одразу ж кине палити.
-А від раку легенів він померти не хоче?Бо хто палить,може згодом померти.І до тогож,кинути палити дуже важко-важе,ніж кинути вживати героїн.
-Тю!Звідки ти це знаеш?В інтернеті подивився?
-Ні не в інтернеті.В мне дядько в онкодиспансері працює.
Він мене багато про рак легенів розповів.Навіть про те,що він раку людина старішає. Ти ж пам'ятаеш від чого помер Олександр Абдулов?
-Так пам'ятаю.Від раку легенів.
-А як ти вважаеш,чи помер би знаментий актор від цієї хвороби,якщо її було б так вилікувати?Рак легенів-це серцозний вирок життю.
-Це жах.
- Який жах.
-Так отож.Як на мене краще не ризикувати.
- Добре.
-Краще ніколи не починати.
-Згоден.
Ось розділові знаки:
заголовок: Багатогранна українська пісенність
Українська народна пісенність — дорогоцінне надбання поетичного генія трудового народу, нев’януча окраса його духовної культури. здається, усю мудрість обдарування, усю красу і благородство душі, усю ніжність і ласку, увесь високий і гордий політ думки та натхнення вклали протягом століть у свої пісні легіони безіменних народних співаків і поетів. тому, сповнені юної зваби, безсмертно ширяють пісні над українськими легко залітаючи на крилах мелодії за межі рідного краю. народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця, підносити настрій, окрилювати бажання, надихати у праці, розраджувати в горі, тамувати душевні болі, множити сили в боротьбі. до пісні звертаються колективно й поодинці, в будень і свято, старі й молоді звертаються при найрізноманітніших життєвих нагодах і душевних зворушеннях.
Поміркуйте, чи треба поданий текст ділити на абзаци. Поясніть.
(ні не потрібно, бо речення мають зв'язні слова.
Все, що знала написала.
Скажем, «Кобзарь» написан на украинском. А вот вся художественная проза – на русском. Даже знаменитая пьеса из истории запорожского казачества «Назар Стодоля» первоначально была написана на русском языке и лишь потом переведена на украинский. Письма он тоже писал на обоих языках – в зависимости от адресата. Как же определить, какой язык Кобзарь считал своим?
Составитель толкового словаря живого великорусского языка датчанин по происхождению В.Даль как-то сказал: «Ни призвание, ни вероисповедание, ни сама кровь предков не делают человека принадлежащим к той или иной народности. Дух, душа человека – вот где надо искать принадлежность его к тому или другому народу. Чем же можно определить принадлежность духа? Конечно, проявлением духа – мыслью. Кто на каком языке думает, тот тому народу и принадлежит. Я – думаю по-русски.». На каком же языке думал Т.Г.Шевченко? ответить на этот вопрос не представляет ни малейшего труда. Заглянем в те его записи, которые не предназначались для посторонних глаз, которые он вел для себя, – в его дневники. И станет ясно – Шевченко думал по-русски.