Батьківський дім, рідний край, Вітчизна, Батьківщина – слова, якими ми визначаємо місця свого народження, шматочок планети Земля, де проживаємо зі своєю родиною.
Якщо запитати будь-яку людину: «Чи любить вона свій рідний край?», то у відповідь почуєш: «Так, звісно!» Любов до місця, де ти народився, не можна пояснити, вона просто існує у твоєму серці.
Я народилася у селі Велика Білозерка, в наймальовничішому для мене куточку України. Моя Білозерка прекрасна в будь-яку пору року. Навесні усе зеленіє і квітне, усе прокидається від довгого зимового сну й радіє новому життю.
Влітку, під променем сонця, повітря наповнюється ароматом духмяних степових трав, а навколо кружляє тополиний пух.
Восени всі вулиці наповнюються золотом дерев. Ну, а взимку все вкривають гори срібла. Всю цю красу я не проміняю ні за які багатства світу…
Нехай моя рідна Велика Білозерка не така відома у світі, як Київ чи Ялта, та я все одно люблю своє село, пишаюся його історією - а селу вже 242 роки! – і вірю у щасливе майбутнє. І кожен з нас своїми досягненнями, і добрими справами може прославити ім`я своєї маленької Батьківщини…
Осінь поступово втрачає свої золоті шати.
Село-сіл (корінь сел-сіл)
Багато сіл залишилося без світла.
Дорога - доріг - доріженька (корінь дорог-доріг-доріж)
Багато у світі доріг, а ти обираєш свою.
Книга - книзі - книжка (книг-книз-книж)
Книга - найкращий порадник.
Муха -мусі - мушка (мух-мус-муш)
Мусі стало важко виживати.
Кожух - кожусі -кожушок (кожух - кожус-кожуш)
У батьковому кожусі він здавався більш дорослим.
Плуг- плузі (плуг - плуз)
Він поставив мітку на плузі.