Замурзаний медом онучок вигойдувався на міцних дідових руках (А. М'ястківський). Осіннє листя, змокле під дощем, світилося сумним світлом (І. Вільде). Море мовчало зовсім, приспане тихою ласкою ночі(Дніпрова Чайка).
Я люблю українське село, повне шуму, повне дум (В. С.) Увесь цей степ, залитий сонцем, огорнутий голубими дим -ками весняних випарів, навіває на людину до життя. ( Гр. Тютюнник) На березі хвилястої Десни стояло оповите в сни місто. ( М. Рильський) Мріють про весну опушені білим хутром берези й осики клени і липи. (За А. Волковою )
-Радий тебе бачити. Чому я так давно тебе не зустрічав? -Я їздив до Львова. -Справді? Ну і як тобі місто? -Дуже сподобалось. Мені здається, що у Львові найкраща архітектура. -Не згоден. Україна завжди славилася своєю народною архітектурою. І не тільки у Львові. -Це дуже цікаво. Розкажи детальніше. -Ти знаєш, в Україні збереглось багато пам'яток народної архітектури XVI—XIX ст., серед яких чимало творів світового значення. Дослідження цих пам'яток вимагає зусиль спеціалістів різних галузей наук: археологів, етнографів, архітекторів, істориків. -Цікаво, про народну архітектуру Украни згадується в історичних джерелах? -У документах, що дійшли до нас з давніших часів, багато описів замкових комплексів, які належали феодальній знаті. Щоправда, не маємо відомостей про сільське житло, але зустрічаємо багато свідчень того, що, наприклад, ще в першій половині XVIII ст. житло козацької старшини було дуже подібне до хат заможних селян, козаків і міщан. -Дякую за цікаву інформацію.
