Потягнувшись і посміхнувшись новому дню, я зістрибнув з ліжка та підійшов до вікна. Потім швидко зробив всі свої ранкові справи й вийшов на вулицю.
Весняний ранок зустрів мене теплим вітерцем і приємним ароматом запашних квітів. Дерева й кущі, які ще пару тижнів тому стояли сумні та сірі, змінилися. З набряклих бруньок проклюнулося маленьке зелене листячко, та все навколо стало ніжно-зеленим.
У ранковій тиші було чути справжні весняні звуки живої природи. Це веселе цвірінькання таких рідних і звичних горобчиків, а також нові «пісеньки» — ластівок, які щойно повернулися до своїх рідних місць та метушилися в кронах дерев, ремонтуючи свої старі житла або будуючи нові.
Настрій відразу покращився. Який гарний весняний ранок! Які дивовижно прекрасні перетворення природи! Як чудово влаштоване життя створінь Божих! Весна — це наймиліша та найрадісніша пора року. Я обожнюю таку погоду, коли на твоїх очах природа пробуджується від зимового сну, все навколо цвіте та пахне весною. Легкий вітерець лагідний та приємний, повітря тепле й свіже. Сонечко яскраве та ласкаве. А небо синє-синє, без жодної хмаринки.
Весна вже в самому розпалі, життя навколо вирує. Свято веселощів триває, і це здорово!
Объяснение:
Квіти – це диво, створене природою. Не буває некрасивих квітів. Всі вони різні – великі і маленькі, пишні і витончені, строкаті і строгі. З усіх прекрасних квітів я найбільше люблю лілії.
Ще з раннього дитинства мою увагу привертали ці яскраві і незвичайні квіти. Лілії – ніби принцеси, ошатні, стрункі, горді, привітно кивають нам своїми благородними голівками. Деякі з них навіть з «веснянками». Їх називають тигровими ліліями. Зазвичай вони яскраво-помаранчевого кольору, але бувають і рожеві, і бордові. Взагалі, зустрічаються дуже різноманітні сорти лілій, що відрізняються і за кольором, і за формою пелюсток і листя, і за кількістю бутонів на стеблі. І кожна з них прекрасна по-своєму.
Не дивно, що квітка лілії символізує досконалість. Дійсно, неможливо навіть уявити, чим можна було б зробити його ще кращим. Лілія була символом французької королівської династії, видно, не тільки у мене вона викликає «королівські» асоціації. Лілія – дуже жіночна квітка, особливо якщо вона ніжного кольору – білого або світло-рожевого. Букет з лілій виглядає дуже ошатно й святково.
А ще особисто мене в ліліях приваблює їх аромат. Такі ніжні й вишукані, лілії володіють насиченим, сильним запахом, від якого може легко піти обертом. Але він також і дуже приємний, незвичайний, несхожий на інших.
У висновку хочеться сказати, що потрібно пам’ятати: квіти – це частина живої природи, і їх потрібно берегти.
Поснідавши, Гнат узяв сокиру і подався на двір.
Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям.
Сонце, мов здорова червона діжа, випливало з-за краю землі та обгорталось блискучими хмарками, що спалахнули від сонячного проміння, мов солома від вогню.
Гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати їх. Стук сокири по сухому дереву далеко котився в рожевому морозному повітрі…
Помивши посуду після обіду та поприбиравши в хаті, Настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч.
Біле шитво вкрило її коліна. Настя взялась до роботи та ще раз глянула на хату. В хаті було чисто та гарно, як у квітничку. З білих стін дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками. Чепурний комин білів, аж сяяв. Долівка була гладенька та жовта, як віск. Веселий ранішній промінь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо.
Настя любила свою веселу, теплу хату. В сій маленькій хатині зазнала вона щастя.