Я дуже хочу відчувати себе дорослим, прагну визнання моєї самостійності з боку рідних і знайомих, тому намагаюся віднайти гідні шляхи здійснення своїх бажань. На шляху змужніння дуже вчасно трапився мені вислів Феофана Прокоповича про основний критерій справжньої радості. Дійсно, запорукою радісного щасливого життя є саме совість, чисте сумління.
Хіба можуть які-небудь радощі життя дарувати втіху, коли вони здобуті нечесно? Якщо й так, то, я впевнений, лише ненадовго. Недарма ж Григорій Савич Сковорода зазначав, що не боїться смерті лише «той, в кого совість, як чистий кришталь».
Чи принесли гроші, нажиті нечесно, щастя і статки героям комедій Карпенка-Карого — Пузиреві й Калитці? А чи наважиться хто-небудь із нас бодай трішки відчути той жах, який переживав майор Медвин із роману Івана Багряного, коли утіхи владою обернулися для нього страшним неспокоєм, видіннями приходу жертв його тортур?..
Своє майбутнє професійне життя я волію пов'язати ,І музикою. Можливо, через це уособлення громадянської совісності я бачу в постаті Назарія Яремчука. Він так багато встиг зробити за свої неповні сорок чотири роки. Разом і:І Володимиром Івасюком та Василем Зінкевичем надихнув на оновлене життя нашу пісенну творчість, позбавивши її сірої радянської однаковості. Поет Вадим Крищенко, на чиї слова неодноразово виконував пісні Яремчук, слушно наголошує на тому, що співак ніколи не втрачав гідності українця, не міняв її на гроші, звання та привілеї, що їм(вдавалися упокореним прислужникам. Проспівана ним надовго до проголошення незалежності пісня «Запорозькі козаки» (а для цього треба було виявити і чесноти душі, і надзвичайну мужність!) не втратила й сьогодні актуальності заклику научити нащадків «так любити волю». Назарій Яремчук, як і багато інших совісних дітей нашої Вітчизни, і своєю творчістю, і своїм життям доводить, що поняття совісті тісно пов'язане з поняттям відповідальності. І ми, його родина, сучасна «вся Україна, з глибоким корінням, з високим гіллям», мусимо цю відповідальність перебирати на себе.
В одному престижному замку жили 2 сестрички. Вони були так схожі один на оного. Одну старшеньку звали Леся а другу Оленка. Які вони були гарні як запашні квіточки ну такі гарні ні очей не відвести. Ось одно разу батьки поїхали за місто. Ось дівчатка зібралися і пішли в лісок довго їшли. А тут вже и лосок вони зайшли в ліс і ягідок збирають Оленка видійшла від сестри. Леся бачить нема її сестри. Оленка плаче Леся плаче.Ось тут з'явилася білочка яка питала. Чого ти плачеш як мені не плакати моя сестра заблукала. Аж тут вечерніє сестри на має. Аж тут Оленка платче Леся почула плач сестри та прибігла до неї. Аж тут батьки приїхали ...
это скорочено поставь сам (а) знаки припенания ни обежаться что на укр
1. Звуки мы слышим и говорим, буквы пишем и читаем. (Мы говорим о звуках, но обозначаем их на письме соответственно буквами.)
2. В русском языке 33 буквы: 10 букв, обозначающих гласные звуки (А, О, У, Э, Ы, И, Я, Е, Ё, Ю), 21 буква, обозначающая согласные звуки (Б, В, Г, Д, Ж, 3, Й, К, Л, М, Н, П, Р, С, Т, Ф, X, Ц, Ч, Ш, Щ) и ещё 2 особенные буквы (или знаки) — это Ъ и Ь.
3. Гласных звуков — 6 (А, О, Э, И, У, Ы). Согласных звуков гораздо больше. Они делятся на твёрдые и мягкие. Или, говоря иначе, образуют пары по твёрдости-мягкости, например, [н'] (мягкий звук) в слове тронь и [н] (твёрдый звук) в слове трон. (Обращаем ваше внимание, что по традиции мы звук записали в квадратных скобках — [н], а мягкость звука обозначили знаком '. Но детям мы этих значков пока не объясняем — они изучат это в школе. Дошкольники, выполняя звуко-буквенный разбор, используют цвет: красный — для обозначения гласных звуков, синий — для обозначения твёрдых согласных, зелёный — для обозначения мягких согласных).
4. Есть 3 всегда твёрдых согласных звука — это Ж, Ш, Ц и 3 всегда мягких согласных звука — это Й, Ч, Щ. Все остальные согласные звуки могут быть как твёрдыми, так и мягкими.
5. Гласные буквы Я, Е, Ё, Ю могут обозначать 1 звук (соответственно: я — [а], е — [э], ё — [о], ю — [у]), если стоят после согласных (например: мяч — [м'ач], белка — [б'элка], лён — [л'он], люк — [л'ук]), и 2 звука (я — [й'а], е — [й'э], ё — [й'о], ю — [й'у]), если стоят в начале слова (яма — [й'ама], енот [й'энот], ёлка [й'олка], юла — [й'ула]); после гласной (баян — [бай'ан], веер — [вей'ер], чаёк (от чай) — [чай'ок], баюн (кот-баюн) — [бай'ун], а также после Ъ и Ь (съел — [сй'эл], гроздья — [грозд'й'а], варенье — [варен'й'э], бельё — [бэл'й'о], вьюнок — [в'й'унок]).
6. Согласные также различаются по принципу звон кости-глухости. Всегда звонкие: Р, Л, М, Н, Й, всегда глухие: X, Ц, Ч, Щ. Остальные согласные образуют пары: Б - П, В - Ф, Г - К, Д - Т, Ж - Ш, 3 - С.
7. Слова делятся на слоги: сколько в слове гласных, столько и слогов.
Я дуже хочу відчувати себе дорослим, прагну визнання моєї самостійності з боку рідних і знайомих, тому намагаюся віднайти гідні шляхи здійснення своїх бажань. На шляху змужніння дуже вчасно трапився мені вислів Феофана Прокоповича про основний критерій справжньої радості. Дійсно, запорукою радісного щасливого життя є саме совість, чисте сумління.
Хіба можуть які-небудь радощі життя дарувати втіху, коли вони здобуті нечесно? Якщо й так, то, я впевнений, лише ненадовго. Недарма ж Григорій Савич Сковорода зазначав, що не боїться смерті лише «той, в кого совість, як чистий кришталь».
Чи принесли гроші, нажиті нечесно, щастя і статки героям комедій Карпенка-Карого — Пузиреві й Калитці? А чи наважиться хто-небудь із нас бодай трішки відчути той жах, який переживав майор Медвин із роману Івана Багряного, коли утіхи владою обернулися для нього страшним неспокоєм, видіннями приходу жертв його тортур?..
Своє майбутнє професійне життя я волію пов'язати ,І музикою. Можливо, через це уособлення громадянської совісності я бачу в постаті Назарія Яремчука. Він так багато встиг зробити за свої неповні сорок чотири роки. Разом і:І Володимиром Івасюком та Василем Зінкевичем надихнув на оновлене життя нашу пісенну творчість, позбавивши її сірої радянської однаковості. Поет Вадим Крищенко, на чиї слова неодноразово виконував пісні Яремчук, слушно наголошує на тому, що співак ніколи не втрачав гідності українця, не міняв її на гроші, звання та привілеї, що їм(вдавалися упокореним прислужникам. Проспівана ним надовго до проголошення незалежності пісня «Запорозькі козаки» (а для цього треба було виявити і чесноти душі, і надзвичайну мужність!) не втратила й сьогодні актуальності заклику научити нащадків «так любити волю». Назарій Яремчук, як і багато інших совісних дітей нашої Вітчизни, і своєю творчістю, і своїм життям доводить, що поняття совісті тісно пов'язане з поняттям відповідальності. І ми, його родина, сучасна «вся Україна, з глибоким корінням, з високим гіллям», мусимо цю відповідальність перебирати на себе.