Серце калатає, душа розмикається, вона має ввібрати в себе– ці радісні слова. Співає й землі. Біла сизість снігів переходить в сизу білість неба, створюючи, нерозривність. І ти ніби бачиш над тобою, і поперед тебе шугають янголята… Різдвяна казка! Певна річ наша земля зберігає інформацію, яку чужинці-заволоки ніколи не вичитають: ані зі снігів, ані з марева, ані з розлитих у повітрі щедрівок. І починаєш розуміти ту тоскну необхідність наших емігрантів, що воліли б хоч померти на рідній землі. Ми відчуваємо власне тіло не бачачи власного випромінювання не фіксуючи космічних променів, які проймають наше єство. Зоряні пульсування зливаються з незримими спектрами променів від землі, такі імпульсі відчувають тільки люди споріднені із землею. Ці імпульси закладені в безсмертних колядках і щедрівках.
Оцінити
1
2
3
4
5
(20 голоса)
Найцінніше, що є у людини – це її життя - той безцінний дар, який вона отримує при народженні. Жити - означає насолоджуватися кожною хвилиною свого буття, запам’ятовуючи найкращі моменти спілкування із близькими людьми...
Активно відпочивати чи з головою поринати у роботу... Сміятися на весь світ чи обливатися сльозами, дивлячись мелодрами... Потерпати від невдач чи підніматися до сьомого неба від щастя... Слухати шелест осіннього листя чи сидіти в інтернеті цілу ніч аж до самого ранку... Гучно святкувати День народження чи виїхати з друзями за місто на пікнік...
Кохати свою другу половинку чи бути в захваті від зірки сучасного телешоу... Дихати свіжим весняним повітрям чи потерпати від спеки... Подорожувати світом, чи знаходитися на сусідському подвір’ї... Тікати від величезної сусідської собаки, чи з'їсти два кілограми морозива... Ходити зі щасливим виразом обличчя без парасольки під дощем, чи просто дарувати усмішку людям, які дійсно того заслуговують ...Ти посміхаєшся, значить ти живеш!
Проте не всі мають змогу розпорядитись цим даром жити. На жаль, деяким людям їхні проблеми здаються такими великими, що жити під їх тягарем вони не бачать сенсу. Все частіше сварки з рідними стають причиною того, що людина, образившись на когось, прагне вкоротити собі віку...
А й справді, чи є відмінність між людським життям і існуванням? Звичайно ж! Життя з усіма його барвами та емоціями наповняє людину із середини, дарує щастя... Адже той, хто живе на повну силу, прагне досягти певної мети, втілити в життя омріяне майбутнє, і кінець кінцем просто дарувати щастя іншим. Щодо існування - то це дісно марнування своїх безцінних хвилин: свого дитинства, своєї молодості та зрілості... Саме це й штовхає людину до невірних вчинків, похмурих думок...
Тож хотілося б, щоб люди цінували найдорожче, що в них є, – життя. Бо другого шансу вони не матимуть. І якщо у вас виникла якась проблема, пам'ятайте, що вас хтось у цьому світі любить, чекає, хвилюється за вас, а заради цього варто жити! Ви повинні вiрити у своє щасливе, тепле i сонцесяйне майбутнє. Повинні боротися за нього! Повинні жити, не боячись нічого! I неодмiнно воно, це жадане щастя, увiйде у вашу душу тодi, коли ви цього i навіть і не чекали та розмалює життя яскравими фарбами.