Нова мелодія весни
Після суворої зими з холодними вітрами, завірюхами, ожеледицею щедра та тепла весна крокує по землі, несучи лагідне проміння сонечка, надію на багатий урожай.
З давніх-давен народ опоетизував цю пору року в образі богинь Лади чи Вясновиці.
Ознакою приходу весни вважався посвист байбака. З Коконового дня (18 березня) день уже переважував ніч. Особливо радісно зустрічали його дітлахи. Матері й бабусі випікали з тіста фігурки найрізноманітніших птахів, роздавали дітям таких собі жайворонків та голубків. Якщо сонечко добре пригрівало, селяни виходили за село, закликаючи весну якнайшвидше поспішати у рідний край. Виконувалися пісні-веснянки:
Прийди, весно, прийди, Прийди, прийди, красна, Принеси нам збіжжя, Принеси нам красок.
Весна багата на народні свята: Явдохи, Олекси, Благовіщення. Приносили цю незрівнянну пору року на своїх крилах журавлі, яких ще у народі називали “веселиками”, щоб людям було радісно, весело весь рік
Нещодавно у наш клас завітала дівчинка. Вона була новенькою. Звуть її Софія.
Спочатку не знала, що сказати, ніяковіла, пекла раків. Почувалася не у своїй тарілці. Дівчатка самі почали розпитувати Софію. Спершу вона соромилася, але згодом усе минулося. У однокласниць було багато запитань, та пролунав дзвінок на урок. На першому уроці Софія була як у воду опущена. Вона пропустила одну тему. Та згодом, коли познайомилась із вчителями, а вони у нас найкращі, почала показувати товар лицем. Та й співрозмовниця вона цікава. За словом у кишеню не полізе. Здавалося, що у дівчини язик добре підвішаний. Та в цілому вона нам усім дуже сподобалась.
Ми вміємо дружити та вболівати один за одного, не розбиваємо глеків, тому новенька надзвичайно цьому рада.
Кому не ставимо, якщо дієприслівникові звороти з’єднані неповторюваним сполучником: Крутячи старий коловорот і в криницю нахиливши лиця, опускали цинкове відро.
Дієприслівникові звороти-фразеологізми, які стоять після дієслів, комами не виділяють: Сидіти склавши руки. Якщо виражений фразеологізмом дієприслівниковий зворот стоїть перед дієсловом-присудком, його виділяють комою: Склавши руки, сидіти.