Объяснение:
Немає жодної людини, яка би не захоплювалася музикою. Бог наділяє людину різними талантами, дарами, вміннями, проте музика лунає у серці майже кожної людини. Протягом життя ми чуємо різні звуки природи, спів птахів, – і це також своєрідна музика, яка є нерозлучна з нашим життям. У вільний час я завжди слухаю улюблені музичні композиції і відчуваю, що моя душа починає розквітати, неначе квітка, дозволяючи поринути мені у свій внутрішній світ. У такі моменти я розумію, що музика – це дихання моєї душі! Існує багато стилів та жанрів музики: церковна, інструментальна, вокальна музика, але особисто я надаю значну перевагу класичній та церковній музиці, оскільки вона просвітлює мою душу, змінює мене на краще. Я живу музикою, оскільки саме через неї можу дуже щиро виразити свої почуття. Адже музика – це інструменти душі, які грають на струнах серця. Музика – це такий вид мистецтва, який спонукає душу жити, дає їй друге дихання.
Объяснение:
Немає жодної людини, яка би не захоплювалася музикою. Бог наділяє людину різними талантами, дарами, вміннями, проте музика лунає у серці майже кожної людини. Протягом життя ми чуємо різні звуки природи, спів птахів, – і це також своєрідна музика, яка є нерозлучна з нашим життям. У вільний час я завжди слухаю улюблені музичні композиції і відчуваю, що моя душа починає розквітати, неначе квітка, дозволяючи поринути мені у свій внутрішній світ. У такі моменти я розумію, що музика – це дихання моєї душі! Існує багато стилів та жанрів музики: церковна, інструментальна, вокальна музика, але особисто я надаю значну перевагу класичній та церковній музиці, оскільки вона просвітлює мою душу, змінює мене на краще. Я живу музикою, оскільки саме через неї можу дуже щиро виразити свої почуття. Адже музика – це інструменти душі, які грають на струнах серця. Музика – це такий вид мистецтва, який спонукає душу жити, дає їй друге дихання.
Так ось одного разу вони зустрілись у теплих краях. І вони почали ділитись своїми мріями. Хтось мріяв залишитись тут назавжди, хтось про безкінечний запас їжі. Але тут один грак сказав, що він хоче просто поскоріше повернутись додому. Усі із великими очима глянули на нього, і перепитали, чи те їм почулось. І попросили повторити ще раз. Грак підтвердив свої слова. І із цікавістю запитав у них, що ж тут такого.
Пройшло багато часу, але на це запитання йому так ніхто й нічого не відповів, птахи лише задумались, чи справді вони хотять безкінечний запас їжі, чи залишитись тут на завжди...