Головні персонажі повісті — Ява Рень і Павлуша Завгородній — звичайні школярі-підлітки, що мешкають у селищі Васюківка, бешкетники, фантазери та "зривщики дисципліни". Звідки таке незвичне ім'я — Ява? То він сам себе так назвав, коли йому було лише півтора роки. Чи то воно, пискля мале, хотіло сказати: "Я — Ваня", а вийшло "Ява"..., але причепилося оте "Ява" до нього, як реп'ях до собачого хвоста. У Івана руде скуйовджене волосся, а обличчя хлопця рясно вкрите веснянками. Ява Рень — енергійний і відчайдушний хлопець. Зазвичай саме він є ініціатором різноманітних вигадок: то метро під Васюківкою прокласти, то влаштувати бій биків, то організувати шкільний театр. Але хлопець здатний не тільки на бешкет: коли сталася прикра подія з переекзаменовкою, то він влітку сумлінно готувався до перескладання екзамену з української мови на "безлюдному" острові, дібравши собі ім'я "Робінзон Кукурузо". Павлуша Завгородній — кращий друг Яви. Це більш врівноважений і спокійний хлопець. Він захоплюється малюванням і мріє стати льотчиком, але не менше за Яву полюбляє різноманітні пригоди й таємниці.
Ти знаєш, перемикаючи телеканали телевізора, я помічаю, що на нашому телебаченні прокручується велика кількість російськомовних серіалів, фільмів і передач. мені особисто, це не дуже подобається, адже якщо ми боремося за національну незалежність, ми маємо поважати свою мову і дивитися серіали, фільми та інші програми чи перекладені нашою мовою, чи зняті також нашою мовою. - о, я повністю із тобою згоден, але ти знаєш, уся проблема, на мою думку, у тому, що наш кінематограф, ще не дійшов до того рівня розвитку, який зараз мають американські компанії, британські, французькі чи італійські. ситуація майже, як із музикою. більшість із нас слухають закородоних виконавців, думаю, що це зумовлено тим, що зараз лише одиниці вітчизняних виконавців, різноманітністю жанру свого виконання можуть задовольнити наші - так. особисто я можу назвати хоч би п'ять більш-менш нормальних, як на мене, виконавців. можливо, така моя оцінка сучасного українського мистецтва зумовлена моїми теперішніми - а скажи мені, друже, книги у перекладі якою мовою ти полюбляєш більше читати? - ой, знаєш, моє, любляче україну, серце прагне сказати, що українською мовою, але насправді, мені краще читати ту чи іншу книгу мовою її оригіналу, адже ж автор укладав серце у цей твір, описував якісь свої погляди, переживання. підбирав саме ті слова, які, на його думку, вірно опишуть те чи інше почуття, а перекладачі, які б хороші і кваліфіковані вони не були, але дослівно і так, аби не знищити зміст твору, не зможуть перекласти ніякий твір. - так-так, але це ж усього проблема мовного бар'єру, яку ніхто не зможе знищити. - знаєш, я ось недавно читала(ав) джеймса джойса і маю сказати, що порівнявши переклади російською і українською мовою, була(був) приємно вражена(ний). його твір "улісс" викликав у мене просто бурю почуттів та емоцій.просто захоплюючий філософський роман, раджу тобі також його прочитати! - може якось пізніше, просто зараз я "захлинаюся" творчістю хвильового. його твори не просто надихають, вони змушують думати на ними, перечитувати у пошуках нового, ще одного змісту. - згоден(на) з тобою, наша література повна неперевершених художників епохи та майстрів слова, як не просто зачіпають за живе, а ще й залишаються глибоко у пам'яті читача, залишаючи відчутний відбиток у його почуттях. - я без сумнівів скажу, що згоден(на) з тобою на усі сто відсотків! наша мова - неперевершена мелодична пісня, а література - вірний друг, порадник і учитель.
