Листопад- пора ця зовсім недовга. Якщо календарна осінь триває три місяці, то золота осінь - коли все дерева коштують жовті - усього дві-три тижні. И, от порадувавши око чистими золотими відтінками, листи раптом починають швидко обсипатися. Листя, що залишилася на деревах, рідіє щодня, листопад підсилюється. Земля теж стає покритої золотом, це золото - опалі листи - шарудить під ногами. І настрій небагато смутне від того, що ця краса так недовговічнаЧим більше листів на землі, тим менше їх на деревах. І’ в один раз листів на деревах не залишаться зовсім, тільки чорні голі стовбури.
Петрик сьогодні попросив у мами 50грн і прийшов додому з порожніми руками. Мама питає:-Сину,а де всі гроші?-Я…купив….Я їздив до бабусі і потратив усі гроші,вибач..-Добре,просто сьогодні ми повинні були поїхати донеї,а ти вже це зробив,тоді залишимося вдома. Зараз я бабусі зателефоную..-Ні,мамо, не треба…Я сам зателефоную!-Але мені потрібно дещо спитати у неї, я тобі потім дам слухавку.-А що ти хочеш в неї спитати?Цікаво!-Петрику, тобу про це знати не треба,все я звоню!Телефонна розмова:-Привіт,мамо, а до тебе сьогодні дійсно Петрик приїзджав?-Ні,доню,а з чого ти це взяла?-Та просто він мені сказав,що всі кишенькові гроші витратив,на те,що їхав до тебе.-Знову бреше,ну що ж це таке?-Добри тоді,бувай..Після телефонної розмови:-Мамо,а чого ти мені слухавку не дала?-Та просто..Де всі кишенькові гроші? Я знаю,що ти не їздив до бабусі у село,і гроші ти не витратив на автобус,кажи!-Я на всі 50грн купив те,що ти мені ніколи не дозволяєш їсти!-Петрику,запам*ятая: «Яка б солодка була не правда,а гіркою правда, кажи завжди правду!»-Вибач мене…-Добре, запам*ятай…
