Объяснение:
Зазвичай це прислівя використовують так: "Здоровя маємо не дбаємо, а загубивши плачемо". Воно означає те що, людина не цінує того що має(зараз це здоровя), а коли втрачає починає цінувати втрачене.
Багато людей скаржаться на долю та несправедливість життя,бідкаючись в пошуках підтримки ,,себе нещасного",проте вони не бачать всієї картини.Більшість таких випадків пояснюється тим,що люди не помічають радістей,даних їм життям,а загубивши через свою недбалість якись подарунок життя,одразу ображаються,навіть не уявляючи,яке щастя в них було до цього часу.Тому,на мою думку,треба цінити те,що в нас є,і не звертати особливої уваги на перешкоди- адже обов'язково знайдеться той,чиї нещастя та проблеми набагато гірші за твої
Звичаї свого народу потрібно знати, тому що вони навчають мудрості. Наш народ раніше мав ґрунтовні знання про навколишній світ та все, що було йому близьким. На основі цього формувались звичаї та традиції, які об'єднували людей, сприяли їхньому гармонійному співіснуванню.
Сьогодні люди інколи забувають про те, що ми - єдина нація, яка має разом робити щось заради свого процвітання. Саме звичаї об'єднують окремих людей в одну етнічну групу. Ці традиції, обряди, творчість - генетичний код, що допомагає людям виокремлювати нас у націю. Звичаї повчають, виховують, дарують мудрість.
Поетична розповідь про дитинство за повістю "Гуси-лебеді летять":
Дитинство - найчарівніша пора. З цим погоджується і М. Стельмах у творі "Гуси-лебеді летять". У цьому тексті автор ділиться найсокровеннішим - розповіддю про власне дитинство, стосунки з однолітками, цікаві історії з дорослими. Він з особливою теплотою згадує своїх рідних людей та ті зовсім не безтурботні, проте щасливі дні.
Дитинство письменника проходило у 20-х роках минулого століття. Було все: нестатки, голод, холод. Але було й чимало світлих та прекрасних митей. Михайлик розповідав про себе сам, був жвавою та допливою дитинкою. Хлопчик з особливою шаною ставився до природи та навколишнього світу, розумів його. Можливо, і я колись складу поетичну розповідь про своє дитинство.