МОЯ УЛЮБЛЕНА ТВАРИНА Моя улюблена тварина це собака. ЇЇ кличка Альфа. Порода - німецька вівчарка. Окрас чепрачний, очі чорні мов великі бусини. Альфа дуже розумна собака. Вона навчена виконувати службові команди: «Сидіти!», «Лежати!» «Голос!», «Апорт!» та інші. Вона живе у нас дуже давно – 9 років. І коли ми йдемо із дома, вона за нами дуже сумує. А коли повертаємось зустрічає радісним гавканням, і стрибає наче маленьке цуценя. Альфа дуже любить усіх членів нашої родини, а особливо маму і мене. Маму за те що вона її годує, а мене за то що я з нею граю. Альфа це відданий друг на все життя!
-Ти знаєш, Олю, сьогодні зранку, коли йшла до школи, віддала свої гроші на обід старенькій бабусі. — Чому ж ти це зробила? — з подивом запитала однокласниця. — Бо знаю, що в неї немає можливості купити собі щось поїсти, через малу пенсію. — Але хіба ти не будеш голодною? — Я знаю, що це добро мені вернулося, бо Андрій запропонував мені смачнючі тістечка, — з веселістю промовила я. — Нічого собі! —Так, можливо, і ти хочеш спробувати? — Хочу, але не краще запропонувати комусь іншому? Аби поширювати та робити якнайбільше добра?
сум-сум-корінь.
ранок-ран-корінь.ок-суфікс,
вечір-веч-корінь,ір- суфікс.