- Привіт Андрійко!
- Привіт Оленко!
- Як в тебе справи?
- Добре. Ти прийшла до Нового року готуватися?
- Так. Ми співаємо, танцюємо і вчимо новорічні вірші. В якому костюмі ти будеш на карнавалі?
- Я буду в костюмі Спайдермена.
- А хто це такий?
- Це герой, який рятує людей. А в якому костюмі будеш ти?
- Я ще не визначилась. А ти приймав участь у конкурсі «Ялинкові прикраси»?
- Так. В минулому році я зробив велику цукерку.
- Ну добре. Бувай.
- Бувай.
Відповідь:
Відчуття не повторності
І. Запишіть текст, виправивши орфографічні та пунктуаційні помилки.
Гори прадавні мудрі на вас хочеться дивитися і дивитися . Торкаютюся каміння і здається торкаються вічності. Перед очима відкривається чудовий краєвид замріяні ліси сліпучі сніги вікопомні скелі. На узгір,ї бачу розкинулися купками чагарники. Над ними здогадуюся обговорюють сільські бувальщини хвойні дерева ялини сосни смереки. А ще вище - вічні сніги.
Стою і не надивуюся тобою гірська неповторносте!
Синє небо ти ось-ось ляжеш мені на плечі. Дрібні зорі ви здаєтеся бличими за вогні в долинах. Хіба можна не захоплюватися таким видивом? Краса ота що правда відкривається не кожному. Лиш сміливий витривалий закоханий у природу представник роду людского а не байдужий споглядач відчує її сповна.
102 сл. Із часопису
ІІ. Виконайте тестові завдання.
1. У реченні «Хіба можна не захоплюватися таким видивом?» виділене слово є В означенням
А підметом Б додатком В означенням Г обставиною
2. Укажіть речення першого абзацу з однорідними членами Б друге,
А перше, друге Б друге, четверте В третє, п’яте Г четверте
3. У реченні «На узгір..ї бачу ро..кинулися купками чагарники» виділене слово є А додатком
А додатком Б означенням В обставиною Г не є членом речення
4. Словосполучення «представник роду людського» Б непоширене
А поширене Б непоширене
5. Речення «Стою і не/надивуюся тобою гірс..ка не/повторносте! є В непоширене односкладне
А односкладне поширене Б двоскладне поширене
В непоширене односкладне Г двоскладне непоширене
6. Запишіть речення. Зробіть повний синтаксичний розбір.
???
Пояснення:
Одного разу, раненько вранці я побачила у вікно дві маленькі пташки. Я живу на першому поверсі, тому бачила їх ніби перед собою. Вони бавились на гілочках саду у моєму дворі, де росли чотири високі берези і один красень дуб. З захопленням я гала за перебігом цієї чудернацької гри і невдовзі до них приєдналась ще третя подружка. Я покликала маму і ми вдвох вже насолоджувались побаченим. Мама запропонувала погодувати пташенят, і тому я швидко вдягнувши одну з улюблених спідничок і нову кофтинку, придбану три дні тому вибігла у двір. Почавши годувати пташок ми побачили щось неймовірне, спочатку прилитіли дві сойки, потім голуб з голубкою і трьома маленькими пташенятами, а через деякий час з гілки спустилась зграя пташок, їх важко було полічити... Чи то сім чи вісім сірих горобців і один з них мав підбите крило. Ми звичайно ж до пташці, три дні він жив у нас у квартирі і їв смачні зерна пшениці, а потім ми його відпустили. Тепер кожен ранок для мене починається з годування моїх пташенят.