1) Йшла вона з ненькою Варварушкою купатися в озері; а в лісі, як навмисне, ягідка за ягідкою – стигла суниця так і заманює глибше в гущавину (М.Телешов «Крупеничка»). 2) Роздав він скоріше всі залишки, струснув порожнею торбинкою, вклонився всім на прощання і пішов потихеньку своїм шляхом, спираючись на палицю (М.Телешов «Крупеничка). 3) І тільки-но він її поцілував, красуня розплющила очі, прокинулась і привітно глянула на нього (Ш. Перро «Зачарована красуня»). 4) Але хоч яким би спокійним було море - завжди коло берега воно ледь-ледь коливалося, вода злегка підіймалася, як груди дитини, що спить (Г.К.Андерсен «дикі лебеді»). 5. Еліза думала, що вона все ще бачить сон, - так дивно було летіти в повітрі, високо над морем (Г.К.Андерсен «дикі лебеді»).
Прислівники дії відповідають на питання: як? яким чином? (як? – навмисне, потихеньку, привітно, злегка, високо).
Одного разу ми пішли до магазину ,мама загадала хліба купити, і зустріли місцевого бандюка.Він був такий здоровий,товстий і незграбний, але всі хлопці його боялися.
Так от,йдемо ми собі біля магазину, а він кричить:
-Ану стійте!Куди це ви зібралися?
-До магазину!- тихо відповіли ми.
А він бачу аж зрадів,і каже:
-Та це добре,це значить у вас є гроші!
-Та ні!-кажу я- У нас на двох одна гривня!
А цей не терплячий Петро як закричить:
- Що ти брешиш,віддай йому гороші!
І як побіжить, я ще небачив щоб хтось так швидко бігав. А я стою і думаю, от зрадник. І що мені тепер робити.Зібрався з духом і кажу:
-Навідь якщо і є,тобі яке діло?
-Мені!-голосно закричав товстун.
І тут я вскочив у магазин,а тітонька продавщиця побачила і сказала,що я можу почекати в магазині доки він піде.
Так і сталося, я залишився чекати,а думав тільки про Петра,що він мені ніякий не друг,а справжній зрадник.
З тих пір я знаю, що не тільки друзі пізнаються в біді,а ще й зрадники.