В моєму житті було багато несподіваних знахідок але найбільше я б хотів знайти справжній скарб! Важкі дукати золоті монети, шестигранні рубіни це моя справжня спонука до цікавих та небезпечних пригод.
Усі ми звикли, що в казках добро перемагає зло. Однак у реальному житті буває й навпаки. Я думаю, що в сучасному жорстокому світі ми маємо робити все для того, аби добро перемагало без застосування насильства, хоча у виняткових ситуаціях, буває, що без жертв не обійтися.
По-перше, добро – це можливість зробити наш світ кращим, а людей щасливішими, тому тут немає місця руйнації й насильству.
Ми часто бачимо протистояння добра й зла не лише в буденному житті, а й у багатьох творах художньої літератури. Наприклад, почуття помсти робить жорстокими членів двох сімей Гутенюків і Палійчуків із повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Дорослі ненавидять одне одного, хоча вже й не пам’ятають причини протистояння між родами. Та коло цього зла розриває Марічка, відповідаючи добром на спробу Іванка її образити. Так зародилася дитяча дружба, яка згодом переросла в чисте, світле й справжнє кохання.
По-друге, мета, якщо вона світла й велична, виправдовує засоби, тому перемога добра супроводжується втратами.
Згадаймо революції, які відбулися у світі. Абсолютно всі вони не обійшлися без жертв. Думаю, що гасло «Patria o muerte!» або назва коктейлю «Cuba libre» знайомі кожному. Це все породження подій 1959 року на Кубі. Фідель Кастро й Ернесто Че Гевара вирішили скинути режим диктатора Батисти. Вичерпавши всі мирні засоби боротьби із владою, Кастро разом із друзями беруться за зброю. Хоча й не обійшлося без кровопролиття, кубинська революція стала острівком оптимізму для громадян, які стомилися від бідності.
Отже, ми маємо робити все для того, аби добро перемагало мирним шляхом, і тільки в разі крайньої необхідності допускати насильство чи втрати.
Объяснение:
сподіваюсь до
в детстве я бы хотел найди клад сладостей.А когда выросту я бы хотел найти много денег и золота. а там дальше сама ок ну прости только что я на русском пишу