- Слухай, Назаре, а як ти думаєш, хто такий кумир?
- В якому сенсі?
- Ну, можеш ти пояснити, що це слово означає? Як ти його розумієш, і як його взагалі тлумачити?
- А, ось ти про що... Можу пояснити, якщо ти не знаєш. Кумир - це людина, яка нас приваблює, на яку хотілося б бути схожим.
- Ну, я приблизно так і думав. А у тебе є такий кумир?
- Можна сказати, що є. Я б хотів бути схожим на футболіста Андрія Шевченка, і не лише зовнішністю, а й характером, вчинками... А тобі хтось подобається, Таню?
- Мені теж одна людина подобається, і я б хотіла бути на неї схожою...
- І хто це?
- Ти тільки не смійся, добре? Це Коко Шанель.
- Я таке ім"я чув, але вже не пам"ятаю...
- О, це відома модельєрка, дизайнерка модного одягу. Вона француженка...
- Так, французи на цьому непогано знаються.
- Я б теж хотіла бути дизайнеркою, і зараз я намагаюся навчитися цього. Я створюю моделі для себе та для мами. Вона мене надихає...
- Хто? Мама чи Коко?
- Обидві!
«доля» — дуже складний і неоднозначний термін. чи можна сформувати долю? сформувати, зліпити, як із сирої глини, своє життя. хтось упевнений, що «робить долю» сам, для іншого це карма, визначене майбутнє. тому свою роботу я назву так: «що формує особистість людини». особистістю прийнято вважати сукупність рис характеру, які людина проявляє в різній обстановці. і чим більше таких рис, тим, як правило, цікавіше для нас ця персона. «це особистість! » — говорять про людину неординарного, упевненого в собі, що має вплив на інших людей, авторитету. на формування особистості впливає не тільки виховання й обстановка в сім’ї, але й пізніше, уже у свідомому віці, прагнення культурно розвитися, досягти якихось ідеалів, бажання бути потрібною й корисною людиною для суспільства, а може, і одержати повагу й пошану, стати знаменитим.
саме від того, що ми хочемо одержати від життя, від запитів, і залежить наша доля. всупереч сформованій думці, що людина дорослішає до вісімнадцяти років, скажу — особистість формується протягом всього життя. і якщо говорять, що його вже ніщо не змінить, йому вже тридцять, це жахливо! адже рік у рік ми розвиваємося, збагачуємо себе новими знаннями, аналізуємо їх, якось реагуємо, а виходить, змінюємося. тобто із усього вищесказаного можу підбити підсумок, що в першу чергу людина формує свою особистість сам, а виходить, і «створює» свою долю. крім цього великий вплив має початкове виховання, перший поштовх до розвитку. з іншого боку, діють не залежні від нас обставини. як говориться, «життя кидає нас зі сторони убік». чомусь найчастіше «цікава особистість» виявляється людиною, що пережила багато прикростей і нещастя, людиною із трагічною долею й важким дитинством. це вже стає якимось стереотипом. багато підлітків упевнені, що, щоб стати зіркою, треба втекти з будинку, посваритися з усіма друзями й т.д. трагедія життя стає невід’ємним компонентом шляху до досягнення успіху або слави. і часто забувається саме головне — талант.
так, можу погодитися: нещастя загартовують людину, роблять його більше твердим і критичним, але не вони породжують талант, це речі друг від друга незалежні. долю людини формує, якщо так взагалі можна виразитися — формує, він сам й різні обставини й ситуації, у які він попадає не зі своєї вини. тобто існують два початки в долі: особисте і випадкове можна назвати його предначертанное, тому що випадки править нами або вищою закономірністю, не відомо нікому. ми маємо безпосередній вплив на долю, можемо її змінити, прагнучи до тих або інших ідеалів, досягаючи певних цілей. усе в наших руках!
