Відповідь:
Н.в. триста сорок девять
Р.в. трьохсот сорока девяти
Д.в. трьомстам сорока девятьом
Зн.в. триста сорок девять
Ор.в. трьомастами сорока девятьма
М.в. (на) трьохстах сорока девятьох
Н.в. двадцять сім
Р.в. двадцяти семи
Д.в. двадцяти сімом
Зн.в. двадцять сім
Ор.в. двадцятьма сімома
М.в. (на) двадцяти семи
Н.в. чотириста вісімдесят два
Р.в. чотирьохсот вісімдесяти двох
Д.в. чотиристам вісімдесяти двом
Зн.в. чотириста вісімдеят два
Ор.в. чотиристами вісімдесятьма двома
М.в. (на) чотирьохста вісімдесяти двох
Пояснення:
В жизни каждого человека есть хобби. Мне очень нравятся танцы.
Еще в первом классе мама записала меня в танцевальный кружок, занятия у нас проходят три раза в неделю, я на них хожу с большим удовольствием.
Больше всего мне нравятся энергичные танцы, хотя и классически танцы я тоже люблю.
Наш коллектив очень дружный, если у кого-то что-то не получается, то мы все дружно . Недавно мы ездили выступать со своим номером в другой город, мы хоть и не заняли первое место, но впечатлений после этой поездки осталось море.
Я очень люблю танцевать, я рада, что мое хобби мне приносит радость и удовольствие.
На літніх канікулах ми тричі їздили на риболовлю з дідусем. Риболовля проходила на ставку. Ми приїжджали туди рано-вранці машиною. Їхати було недалеко, хвилин п'ятнадцять. Червоне сонце ще тільки починало відриватися від горизонту, а ми вже витягали вудки з машини. Вставати з ліжка доводилося дуже рано. Ми навіть не снідали, щоб не втрачати часу.
Приїхавши на ставок, ми відразу розкладалися на березі та закидали вудки. Дідусь вчив мене, що та як робити правильно. Останнім разом на риболовлі я вже все робив сам: насаджував наживку, поправляв волосінь і таке інше.
Коли всі приготування було закінчено, залишалося тільки чекати, коли клюне. Тоді можна було й поснідати бутербродами, що приготувала нам бабуся. Дідусь діставав термос з гарячим чаєм. Я гав за природою на ставці. У цю пору вода була дуже тихою, відразу видно, де хлюпає риба. І навколо теж стояла дивовижна тиша, тільки жаби «тріщали» в очеретах.
Починала клювати риба, ми її підсікали та витягали. Це були карасі, плотвиця, зрідка траплявся окунь, коли ловили на дрібну рибку. Якось ми витягли навіть йоржа, і самі не очікували його зустріти. Дідусь сказав, що йорж любить піщане дно, а у нашому ставку дно кам'янисте. Цю рибу ми віддали бабусі на юшку. Смажити її не годиться, тому що в ній забагато кісток.
Скоро починало припікати сонце, ми з дідусем знімали верхній одяг. Рибу ми ховали у відро та накривали сіткою, щоб до неї не дісталися мухи. Коли ставало жарко, ми вже встигали наловити риби як слід. Коли ми приїжджали додому, першим нас зустрічав кіт Васько! Адже кілька рибок відразу перепадало йому.