Прийшла весна. Птахи,повертаючись із далеких країв(відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом), віталися з рідною землею. Усе навколо оживало, цвіло, буяло. Земля, що вчора виглядала білою пустелею, нині нагадувала казковий зелений килим, увінчаний ранніми квітами.
Дерева, укриваючись пишним цвітом(відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом), мрійливо погойдували вітами. Весняне сонце, зігріваючи весь простір(відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом), кидало на землю ніжні промінці, що сріблом переливалися на хвилях маленького струмочка.
Усе навкруги наповнилося незвичайним духом відродження, оновлення. Природа, ніби повновода ріка життя, невпинно і стрімко розливалася розкішшю свого багатства, щедрості, краси
відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом=виражена дієприслівником і залежними від нього словами
Объяснение:
1 тест
1)На якi питання вiдповiдають вiдокремленi члени речення?
a) Вони вiдповiдають на питання а де саме? а яке саме? а що саме? а коли саме?
б) Вони вiдповiдають на питання що? чому? як? де?
Верно а
2) Чим виражени вiдокремленi члени речення?
а) Вони виражени числiвником чи прикметником.
б) Вони виражени дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом.
Верно б
3) За до чого вiдокремленi члени речення можуть вводитися в речення?
а)Вони можуть вводитися за допомгою слiв або,тобто,цебто.
б) Вони можуть вводитися за до слiв як,чим,навiщо.
Верно а
4)Чим найчастіше уточнювальними бувають вiдокремленi члени речення?
а) Найчастіше уточнювальними бувають обставиной мiсця, обставиною дії, часу.
б) Взагалi не уточнюваються.
Верно а
2 тест
1)Вiд чого змiст виділення інших членів речення як уточнювальних залежить?
а) Вiн залежить вiд правопису.
б)Вiн залежить вiд того як автор вкладе його у свое висловлювання.
2)Якi додатки видокремлюються?
а) Тi що моють значення виключення,виділення.
б) Тi шо стоять у кiнцi речення.
Верно а
3) Якi дієприслівники не вiдокремлюються?
а) Не вiдокремлюються одиничні дієприслівники.
б) Не вiдокремлюються в називному вiдмiнку множини.
Верно а
4) Якi обставини можуть відокремлюватися?
а) Обставини якi починаються на префiкси.
б)Обставини що починаються на відповідно до,у зв’язку з,завдяки, всупереч.
Верно б
3 тест
1) Коли відокремлюється поширене означення?
а) Відокремлюється коли стоїть пiсля прикметника.
б)Воно відокремлюється коли воно стоїть після означуваного іменника.
Верно б
2)Коли відокремлюється означення?
а) Відокремлюється якщо воно стосується особового займенника, якщо воно маэ обставинний відтінок.
б) Означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка.
Верно а
3) Коли відокремлюються непоширенi означеннi?
а)Вони відокремлюються коли перед цим словом є вже узгоджене означення.
б) Якщо непоширенi означеннiя і стоять після означуваного слова.
Верно а
4) Яке одне непоширене означення не відокремлюються?
а)Не відокремлюються якщо мають іменну частину складного іменного присудка.
б)Не відокремлюються одне непоширене означення, яке стоїть безпосередньо після означуваного іменника, якщо воно не має обставинного відтінку.
Верно б
Удачи!
Отруйними називаються рослини, що містять такі хімічні речовини, які, потрапивши в організм людини або тварини, викликають отруєння. Отруєння може призвести до тяжкого захворювання і навіть до смерті. Для самої рослини отруйні речовини мають велике значення. Вони захищають рослину від тварин, які могли б з'їсти його стебла, листя, коріння та насіння.
До отруйних речовин, що містяться в рослинах, відносяться азотисті сполуки (алкалоїди), з'єднання Сахаров зі спиртами, кислотами та іншими речовинами (глікозиди), рослинні мила (сапоніни), гіркі речовини, токсини, смоли, вуглеводні і ін
У деяких рослин отруйні кора і плоди, а листя і квітки зовсім нешкідливі (крушина), в інших отруйні квіти (гречка), у третіх - тільки плоди (полови), а у деяких видів отруйно вся рослина, крім плодів (сумах). Є рослини цілком отруйні (вороняче око). У міру розвитку рослини кількість отруйних речовин у ньому змінюється.
Людина і різні види тварин неоднаково сприйнятливі до різних отрут. Так, атропін, що міститься в беладона, наприклад, сильно діє на людей, небезпечний він для кішок, собак і птахів, але слабо діє на коней, свиней і кіз, а для кроликів зовсім нешкідливий. Птахи гинуть від плодів анісу, кмину і кропу, а людина використовує їх в їжу. Почасти таке явище пояснюється фізіологічними особливостями людини і різних видів тварин, і перш за все особливостями будови травних органів і нервової системи, тому що отруйні речовини у більшості випадків потрапляють в організм разом з їжею і в першу чергу діють на нервові клітини.
Діти, а також молодняк тварин більш чутливі до отрути і ліків, ніж дорослі, і тому набагато частіше отруюються отруйними рослинами. Це трапляється і тому, що діти не знають, які рослини отруйні. Отруйні рослини не можна брати в рот; невимите рукою, яка тримала їх, не можна торкатися очей. Деякі отрути знаходяться в соку рослин, який здатний розчинити жир, що покриває поверхню шкіри; усмоктуючись в шкіру і потрапляючи в кров, такий сік викликає отруєння. Отрута, введений в кров, діє сильніше, ніж що потрапив в організм з їжею.
Смерть при отруєнні настає від ураження найбільш важливих органів, в першу чергу дихання, потім травлення. При гострому отруєнні смерть настає через кілька хвилин. Слабкі отрути діють тривалий час, але також можуть призвести до смерті.Тому при отруєнні необхідно вживати термінових заходів. Перш за все потрібно обвести потерпілого до лікаря. Якщо це чомусь швидко зробити не можна, необхідно вивести отруйні речовини з організму, промивши шлунок великою кількістю води.
Протиотрути приймаються тільки за вказівкою лікаря. Рослинні отрути в малих дозах часто використовуються як ліки.Отруйні рослини поділяються на кілька груп, залежно від того, на що вони впливають. Одні надають вплив переважно на центральну нервову систему (блекота, дурман, беладона, мак, полови), інші - на травний тракт та органи дихання (аронник, вовче лико, молочай, кукіль), треті - на серцево-судинну систему (вороняче око, конвалія). Головним чином на функції печінки впливають крестовник і люпин, а на тканинний обмін - маннік і посівної льон.
До отруйних рослин відноситься близько 10 тис. видів, що складає приблизно 2% від загального числа видів рослин світу.Найбільше отруйних рослин серед покритонасінних і грибів (див. ст. «Гриби»). Значно менше їх серед голонасінних, папоротеподібних, мохів, водоростей і лишайників. Серед дводольних рослин отруйних більше, ніж серед однодольних. Є сімейства, в яких більшість видів отруйно: жовтці, пасльонові, молочайні, тутові та ін У родинах складноцвітих і кактусовихотруйних рослин зовсім мало, а в сімействі губоцвітих їх взагалі немає. У межах роду можуть бути отруйні й неотруйні види.Навіть один і той самий вид у різних умовах існування може бути отруйним або неотруйним.
В екваторіальних країнах отруйних рослин більше, ніж у країнах помірного клімату, і отрути, що містяться в них, мають більш сильною дією. Якщо отруйні рослини, що ростуть на півдні, наприклад аконіт, лавровишні, виростити на півночі, то їх отруйні властивості стають слабкішими. Але це не означає, що в холодному кліматі немає отруйних рослин. Отруйний рододендрон золотистий росте в Сибіру і на Камчатці, дуже широко поширені в холодному кліматі отруйні чемериці і лютики.
Отруйні рослини можна зустріти в лісах хвойних і листяних, сухих і вологих, на болотах і багнистих місцях, по берегах річок, на луках і полях і як сміттєві поблизу жител. Зупинимося на рослинах найбільш небезпечних і часто зустрічаються.
У лісах Європейської частини СРСР і субальпійської зоні Кавказу можна зустріти дуже красивий чагарник вовче лико.Висота чагарнику - від 30 до 120 см. Вовче лико цвіте ранньою весною, в квітні, до появи листя. Його запашні рожеві квітки розташовуються на гілці щільними пучками, квітконіжки дуже короткі. У вовчого лика гарні плоди - овальні яскраво-червоні кістянки. Однак вони дуже отруйні і несуть смерть тому, хто їх проковтне. Рослина містить глікозид дафнін. При отруєнні цією отрутою з'являються судоми і кривавий пронос.