1.Як боляче дивитися на всю ту нікчемність, у якій знаходиться наш маленький світ. 2. Вже тиждень коло кафе сидить нічийний песик з зеленими, як весіннє листячко, очима. 3. Я сидів у парку, насолоджуючись приємною прохолодою, як тут нізвідки полив дощ. 4. Що може бути не приємнішим, ніж хижий погляд недруга? 5. Немовля дивилося так, що навіть в самого холодного чоловіка зародилося б щось світле і добре у серці. 6. Ми збиралися провести цей вихідний на природі, але негода зруйнувала наші плани. 7. Я приготував не аби що на День народження своєї мами.
Великдень – це найбільше християнське свято, яке в Церкві іменується як «свято зі свят і торжество з торжеств». У ці пасхальні дні люди знаходяться в особливому духовному піднесенні, вони всією душею та серцем прославляють Воскреслого Христа. Найперше радісну звістку про Воскресіння Господнє сповістять людям церковні дзвони. Їхній багатоголосий перелив рознесеться над кожним містом і селом, наповнюючи кожну людину надією і любов’ю. Адже звук дзвону – це не лише приписи богослужбового уставу, а, так би мовити, молитва у бронзі. Недаремно в «чині благословення дзвону» сказано: «Нехай усі, хто чує звуки їх, чи вдень, чи вночі, почнуть славити ім’я Святе Твоє». Саме тому й існує благочестива традиція в часі Пасхальних днів дзвонити у церковні дзвони. В багатьох храмах є звичай бити у дзвони протягом всього дня без перерви, при чому можуть це роботи усі бажаючі. Тим самим, засвідчуючи свою віру та молитву»
