На мою думку нелегко знайти ту людину яка б незвертала увагу на красу світу,природи,але нажаль це не так.Не всі звертають на це увагу,ну звичайно тепер в сучасному світь більшість людей повязані з телефонами,компютерами,тощо.Цим людям не цікаво в реальному житті,вони зациклюються в ігри,інтернет,фільм. І навіть не цікавляться світом. А інші люди обожнюють природу:вони ходжуть у різні походи,шукають різну інформації про всесвіт,природу.Вони все більше і більше шукають інформацію щоб дізнатись все,і це так продовжуються поки їхній інтерес стає в професію.Мені теж дуже подобається природа наприклад:вранці мальовничий туман який не можливо омалювати,річка пливе за своєю течею,вітер легко погойдує гілля дерев,і те опале листя робить осінь більше різнобарвною,взимку чарівна казка всі діти виходять надвір щоб зліпити снігову-бабу,покидати сніжками або покататись на санках,лижах.А в літку взагалі словами не передати все різнокольорове,зелененька травичка,гарна клумба з квітами,синє небо,сонце гріє,вдомі навіть не хочеться сидіти.
Казка про префікси Була собі країна Українська мова. У ній було дуже багато слів. Кожен з них виконував певну роботу. Одні слова називали предмет, інші – вказували на його ознаку. Були такі слова, що називали дію предмета, а ще інші вміли зв’язувати слова у речення. Також в українській мові жили префікси, які вміли утворювати нові слова. Вони завжди знали перед коренем якого слова стати. Префікси виконували важливу роботу, вміли змінити слово. Префікси жили у дружбі і злагоді. Але одного разу між префіксами з – і с – виникла суперечка. Кожен з них думав, що він важливіший за свого брата. Вони наввипередки почали ставати перед коренем кожного слова. Почався у країні великий безлад. І тому королева Грамотійка розсудила їх так. Префікс с – стає перед буквами к, п , т, ф, х, а префікс з- стає перед іншими буквами. З того часу запанувала в Українській мові гармонія.
На мою думку, праця і терпіння й справді все перемагають, адже без праці нічого не здобудеш, а успіх у праці неможливий без терпіння.
Це доводить простий приклад. Згадаймо, як ми вчилися писати. Дуже непросто було навчитися чітко писати значки, та ще й однакової висоти, але терпіння і праця, щоденні вправи і свідоме ставлення до справи перемогли. І так у будь-якій ситуації можна досягти результату терпінням і працею.
Про це свого часу писав великий філософ і письменник Г. С. Сковорода у своїх трактатах і байках, підкреслюючи важливість праці. Наприклад, у байці "Бджола і Шершень" ідеться про те, що праця — необхідна умова життя, без неї не прожити. Яскравим підтвердженням того, що саме праця і терпіння перемагають все, є життя головної героїні однойменного твору У. Самчука "Марія". Праця до й зажити поваги односельців і матеріального статку. Вона заробила сумлінною працею ту землю, що їй, сироті, дали у віно. Та й потім, коли довелося починати будувати життя з Корнієм, лише праця й терпіння до Марії навернути чоловіка до господарства, навчити бути хазяїном і людиною, яка вміє працювати й поважати працю інших.
Підтвердженням думки про те, що терпіння і праця все перемагають, є, наприклад, історія життя видатної письменниці, драматурга і поета Лесі Українки. От уже кому не позаздриш! Хвороба унеможливила нормальне життя для цієї жінки, позбавила її улюблених занять музикою, звичайних радощів, доступних усім. Та вона не скорилася, а наполегливо працювала, вивчаючи іноземні мови, щоб, допомагаючи дядькові, М. Драгоманову, мати змогу заробляти на життя. її терпіння і праця зробили можливим життя, сповнене радощів, як у всіх, навіть більше того.
Отож усе це підтверджує, що праця і терпіння все перемагають.
А інші люди обожнюють природу:вони ходжуть у різні походи,шукають різну інформації про всесвіт,природу.Вони все більше і більше шукають інформацію щоб дізнатись все,і це так продовжуються поки їхній інтерес стає в професію.Мені теж дуже подобається природа наприклад:вранці мальовничий туман який не можливо омалювати,річка пливе за своєю течею,вітер легко погойдує гілля дерев,і те опале листя робить осінь більше різнобарвною,взимку чарівна казка всі діти виходять надвір щоб зліпити снігову-бабу,покидати сніжками або покататись на санках,лижах.А в літку взагалі словами не передати все різнокольорове,зелененька травичка,гарна клумба з квітами,синє небо,сонце гріє,вдомі навіть не хочеться сидіти.