Незрівнянний - н (приголосний,твердий, сонорний), е (голосний, ненаголошений, з наближенням до и), з (приголосний, твердий, свистячий), р (приголосний, пом'якшений, снорний), і (голосний, ненаголошений), в (приголосний, твердий, губний), н (приголосний, пом'якшений, сонорний), я (а - голосний, наголошений), нн (приголосний, твердий, подовжений, сонорний), и (годосний, ненаголошений), й (приголосний, м'який, сонорний) щедро - щ (ш - приголосний, твердий, шиплячий, ч - приголосний, тсвердий, шиплячий), е (голосний, наголошений), д (приголосний, твердий, проривний), р (приголосний, твердий, сонорний), о (голосний, ненаголошений)
P.S. Хоча б згадала університетський курс фонетики))
Колись давно зустрілися Березень з Квітнем а Квітень тому і каже " — Приїду, чекай, скоро до тебе в гості.
Сам визвався — без за сам у гості напросився! Не сподобалося те Березню, хоч і виду не подав. На тому й попрощалися.
От виждав Квітень слушну годину, зібрався та й поїхав возом у гості. А Березень заходився та такого наробив, що Квітень мусив додому вернути: сніг, мороз, завірюха — не можна возом їхати.
На другий раз знову поїхав Квітень до Березня в гості, та вже не возом, а саньми. Березень пустив тепло, сніг розтав, річки розлилися. Знову мусив вернутися Квітень. Дорогою зустрів Травня, йому й поскаржився:
— Скільки вже разів зриваюся їхати до Березня в гості, ніяк не доїду ні возом, ні саньми. Поїду возом — зробиться зима така, що й осі пообмерзають, і колеса не крутяться; поїду саньми — теплінь стане...
А Травень і каже:
— Я тебе навчу, як доїхати.
Зроби так: візьми в дорогу воза, сани й човен. Тоді, певне, доїдеш.
Послухав Квітень і, діждавшись слушного часу, зробив так, як порадив Травень. Їде саньми, а на санях віз і човен везе. Тоді Квітень кладе сани й човен на воза і їде далі. Став знову мороз і сніг — Квітень знову поскладав човен і воза на сани. Далі розтав сніг, розпустило річки, не можна їхати ні саньми, ні возом. Тоді Квітень склав на човен сани й воза і поїхав ще швидше по воді. Приїхав до Березня в гості. А той і не чекає на нього.
Здивувався Березень та й питає:
— А хто тебе навчив, як до мене дістатися?
— Та Травню, порадив, як їхати.
Березень і каже тоді:
— Зажди ж ти, Маю, я ще тобі крильця обшмагаю.
Отож тому і тепер часто в травні березневі морози бувають, бо Березень ще й досі сердиться на Травня.
Нещодавно я закiнчила читати книжку автора Миколи Носова "Незнайко у Сонячному мiстi". У нiй писалося про те, як Незнайко зi своєю подружкою Кнопочкою дуже любили читати книжки , а особливо казки, а потiм один одному розповiдали, про що вони читали. I от одного разу Кнопочка розповiла Незнайку про чарiвникiв, якi могли давати усе, що забажається. А для того, щоб те щось дiстати, треба зробити три гарних вчинка. I от Незнайко, забувшипро те, що вiн хоче чарiвну паличку, виконав три гарних вчинка, i зустрiвши чарiвника попросив її. Старий дав йому чарiвну паличку. Менi ця книжка дуже подобається. Я рекомендую прочитати її вам.
щедро - щ (ш - приголосний, твердий, шиплячий, ч - приголосний, тсвердий, шиплячий), е (голосний, наголошений), д (приголосний, твердий, проривний), р (приголосний, твердий, сонорний), о (голосний, ненаголошений)
P.S. Хоча б згадала університетський курс фонетики))